Page 12 - 6624

Для краплинних рідин точне рівняння стану значно
складніше, ніж для газів. Проте в межах, які нас цікавлять,
густина рідин практично не залежить від тиску і в незначній
мірі зменшується з підвищенням температури.
Густину води визначають за такою залежністю:
  1000 , 0 0178 t 4 0 C , (1.7)
t
0
де t – температура, C .
За певних умов рідини переходять у гази і, навпаки, гази
можна перетворити в рідини. Цей перехід залежить від тиску
(пружності) парів рідини, що насичують простір за даної
температури. Вода, наприклад, закипає (тобто переходить у
газ – водяну пару) за таких умов:
Таблиця 1.2 – Залежність тиску насиченої пари від
температури.
Температура, °С 10 20 40 80 100

Абсолютний тиск, 1175 2350 7350 19800 101325
2
H м

2
Отже, за малих тисків (<2000 H м ) вода може закипіти
за звичайних температур навколишнього повітря, що
порушило б роботу водопровідних ліній зі зниженими
тисками (всмоктувальні труби насосних установок, сифони та
ін.).
Стисливість. Рідини під час стискання поводять себе, як
пружні тіла, тобто підлягають закону Гука:
dV d dp
   ,
V  E
де V – початковий об'єм рідини;
dV – зменшення цього об'єму зі збільшенням тиску на d ;
E – модуль об'ємної пружності.
9
Для води за температури 20° С величина E  2  10 H м 2 ,
тобто вода приблизно в 100 разів менш пружна, ніж сталь.
Величину, обернену модулю пружності, називають
коефіцієнтом об'ємного стиску, який виражається формулою

12