Page 65 - 6620
P. 65
Ситуаційне управління вимагає постійного моніторингу стану
підприємства відповідно до зовнішніх впливів. Моніторинг середовища
застосовується для виявлення перспективних напрямів і змін середовища,
які з часом можуть перетворитись у рушійні сили. Такі впливи можуть
спричинювати відхилення з різними наслідками на результати діяльності.
Тому виникає необхідність у виділенні значних відхилень, які вимагають
детальнішого аналізу, тобто у застосуванні управління за відхиленнями.
Управління за відхиленнями – принцип, за яким менеджер зосереджує
увагу тільки на значних відхиленнях від плану і не звертає увагу на
показники, що виконуються задовільно. Сутність управління за
відхиленнями передбачає, що звіт про виконання завдань вимагає певних
коригувань тільки за умови наявності значних відхилень, які визначаються
на основі врахування таких положень:
розмір відхилень (відхилення слід досліджувати, якщо його
абсолютний розмір перевищує певну суму або відношення відхилення
перевищує заздалегідь встановлений відсоток);
повторюваність відхилень;
контрольованість (легше контролювати відхилення, на які
підприємство може впливати);
позитивні відхилення (об'єктом досліджень є не тільки негативні
відхилення, але і позитивні, що дозволяє узагальнити і надалі
використовувати даний позитивний досвід);
вартість і корисність дослідження (дозволяє визначити доцільність
проведення таких досліджень).
Реалізація управлінських процедур за відхиленнями здійснюється
відповідно до попереднього досвіду та інтуїції керівника. Однак цього не
завжди достатньо для прийняття обґрунтованих оптимальних рішень, тому
альтернативною є статистичні моделі, які дозволяють передбачити
ймовірність того, що певне відхилення вийде з-під контролю. Відхилення
за таких умов фіксують за допомогою статистичного контрольного
графіка.
В умовах ситуаційного підходу в управлінні організацією особливої
уваги заслуговує управління результатами, яке найбільш поширене у
зарубіжній практиці, зокрема, у діяльності фінських підприємств.
Управління результатами визначають як процес, спрямований на
досягнення комерційних і підтримуючих їх результатів, у якому
визначальними є такі положення:
результати оцінюються для прийняття рішень, що надалі
зумовлюють проведення таких заходів;
реалізація планів підкріплюється щоденним свідомим
управлінням справами, людьми і оточенням;
за допомогою процесу планування визначаються у різних
часових інтервалах прагнення організації і її членів (вимоги до результатів
і очікувані результати).
65