Page 145 - 6620
P. 145
г) модель формування ситуаційної стратегії Дж. Томпсона.
Стратегія, що можлива в умовах високого рівня невизначеності і
має максимальний ризик реалізації, – це:
a) стратегія натхнення;
б) стратегія роздумів;
в) стратегія компромісів;
г) жодна з відповідей не є правильною.
Ірраціональне рішення менеджер приймає, якщо:
а) немає достатньої інформації;
б) високий рівень невизначеності;
в) є досвід вирішення подібних ситуацій;
г) всі відповіді правильні.
Еврістичні методи прийняття управлінського рішення
застосовують, якщо:
а) коли є можливість попарного порівняння ситуацій;
б) коли є досвід прийняття аналогічних рішень;
в) є достатньо інформації;
г) всі відповіді правильні.
В умовах, коли внутрішнє середовище характеризується
стабільністю, а зовнішнє середовище нестійке, вибір форми керування
базується на таких положеннях:
а) у системі управління застосовуються функціональні методи
управління;
б) у системі управління застосовуються гнучкі методи управління, що
базуються на децентралізації, самоуправлінні, професіоналізмі;
в) у системі управління домінують функціональні методи управління
та планова орієнтація;
г) немає правильної відповіді.
Оцінити і вибрати найкращу альтернативу з усіх гірших
можливих варіантів розвитку можливо за допомогою:
а) Критерію Вальда;
б) правила макси-максу;
в) критерію Севіджа;
г) критерію Гурвіца.
Для ідентифікування ступеня ризику на основі розрахунку альфа
коефіцієнтів використовують:
а) Критерій Вальда;
б) правила макси-максу;
в) критерій Севіджа;
145