Page 36 - 6609
P. 36

р     100000
                    h 1      g   13600 10    , 0 735 м ртутного стовпа.

                          рт
             П’єзометри прості за конструкцією та забезпечують високу то-
         чність вимірювань але їх неможливо використовувати для вимірю-
         вання тисків у промислових гідросистемах, оскільки робочі рідини у
         них знаходяться під тиском, який у багато разів перевищує атмос-
         ферний  (для  вимірювання  тиску  води  всього  у  1  МПа  потрібно
         п’єзометр висотою 100 м).

             2.4 Основи гідродинаміки
             Гідродинаміка  –  розділ  гідромеханіки,  у  якому  вивчається
         рух нестисливих рідин і їх взаємодія з твердими тілами.
             Для описання руху рідини з використанням сучасного мате-
         матичного апарату, об’єктом дослідження використовують абст-
         рактну,  не  існуючу  у  природі  абсолютно  нестисливу  і  нев’язку
         рідини, яку називають ідеальною рідиною. Опис руху реальних
         рідин  здійснюється  на  основі  математичних  моделей  складених
         для ідеальної рідини із введенням у них коректуючих поправок.
             Рух  рідини  може  бути  сталим  (стаціонарним)  та  несталим
         (нестаціонарним).
             Сталим  називають рух рідини, при якому тиск та швидкість
         залежать від координат точки, що розглядається, та не залежать
         від часу. Тиск та швидкість можуть змінюватися на шляху руху
         частинок рідини, але у  конкретно взятій точці ці параметри за-
         лишаються незмінними. Траєкторії  частинок рідин при сталому
         русі залишаються незмінними у часі.
             Несталим  називають  рух  рідини,  параметри  якого  (всі  або
         деякі) у точках, що розглядаються, змінюються з часом. При не-
         сталому  русі    траєкторії    різних  частинок,  що  проходять  через
         дану точку простору, можуть мати різну форму.
             Оскільки дослідження сталих рухів рідин значно простіше за
         несталих, далі будемо розглядати сталий рух рідини.
             Для розгляду картини руху, що виникає у кожен момент ча-
         су, вводиться поняття лінії течії. Лінією течії називають криву, у
         кожній точці якої вектор швидкості у даний момент часу направ-
         лений по дотичній (рис. 2.10, а).
             При сталому русі лінія течії співпадає з траєкторією частинок
         рідини і не змінює своєї форми з часом.
             Якщо  у  рідині, що  рухається,  виділити нескінченно малий  за-
         мкнений контур та через всі його точки провести лінії течії, то утво-
         риться трубчаста поверхня, що має назву трубка течії. Частину по-


                                        34
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41