Page 37 - 6609
P. 37

току,  що  розміщена  всередині  трубки  течії,  називають  елементар-
            ною струминкою (рис. 2.10, б).










                                  а)                                               б)
                       Рисунок 2.10 – Лінія течії та елементарна струминка

                 У будь-якій точці трубки течії вектори швидкості направлені за
            дотичною, і відповідно, при сталому русі жодна частинка рідини в
            жодній точці трубки течії не може проникнути всередину струмин-
            ки або вийти назовні.
                 Потоки  кінцевих  розмірів  будемо  розглядати  як  сукупність
            елементарних  струминок,  тобто  будемо  вважати  рух  струминним.
            Через різницю швидкостей сусідні струминки будуть ковзати одна
            по одній, але не будуть перемішуватися між собою.
                 Перерізами потоку рідини прийнято називати поверхні, норма-
            льні до ліній течії. При паралельно-струминному русі перерізи бу-
            дуть площинами, які перпендикулярні напрямку руху рідини.
                 Розрізняють напірні та безнапірні рухи рідини. Напірними на-
            зивають рух рідини у закритих руслах без вільної поверхні, а безна-
            пірними – рух із вільною поверхнею.
                 Прикладами напірного руху є рух рідини у трубопроводах, гід-
            ромашинах, гідроапаратах. Безнапірним – рух рідини у річках, відк-
            ритих каналах.
                 У    даному  конспекті  лекцій  розглядається  тільки  напірни  рух
            рідини.

                2.4.1 Витрата
                 Витратою  називається кількість  рідини, що  протікає  через  пе-
            реріз  потоку  за  одиницю  часу.  Залежно  від  одиниць  вимірювання
            цієї кількості розрізняють  об’ємну,  вагову  та  масову  витрати. При
            розрахунках гідравлічних систем зазвичай користуються об’ємною
            витратою рідини.
                 У  технічній  літературі  об’ємна  витрата  позначається  латинсь-
            кою буквою Q (або Qv) та визначають із співвідношення:

                                                V
                                            Q 
                                                 t
                               3
                 де V – об’єм, м ; t – час, с.
                                            35
   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42