Page 31 - 6609

кають при добавленні у рідину навіть незначної кількості (менше
0,1% по вазі) кількості вільної або розчиненої води.
Опір розтягу. Згідно молекулярної теорії опір розтягу всереди-
ні рідини може бути досить значним – теоретична міцність води на
6
розрив рівна 1,5∙10 Па. Реальні рідини менш міцні. Максимальна
міцність на розрив ретельно очищеної води досягнута при розтягу
0
7
води при 10 С складає 2,8∙10 Па, а технічно чисті рідини не витри-
мують навіть незначних напружень розтягу.
Так, спроба витягнути поршень із порожнини, яка заповнена рі-
диною, приводить до того, що рідина при цьому «розривається» – у
ній утворюються порожнини у вигляді бульбашок, заповнених на-
сиченими парами рідини і розчиненим газом (найчастіше повітрям)
(рис. 2.5).

Рисунок 2.5 – Приклад виникнення кавітації

Зазвичай розрив виникає при тисках, лише трохи менших тиску
насиченої пари. Низька міцність реальних рідин пов’язана з наявніс-
тю у них так званих кавітаційних зародків: мікроскопічних газових
бульбашок, твердих частинок з тріщинами які заповнені газом тощо.
Поява у рідині пароповітряних бульбашок називається кавітаці-
єю.
Стисливість рідини, що містить пароповітряну суміш, значно
зростає. Опір рідини розтягу зменшується із збільшенням розчине-
ного у них газу та збільшується після опресування їх тиском, а та-
кож у результаті витримки часом.
Теплопровідність та теплоємність. Для поглинання, відве-
дення і наступного розсіювання теплоти, що виділяється під час ро-
боти гідросистеми необхідно щоб робочі рідини володіли високими
показниками теплопровідності і теплоємності.
Теплопровідність – властивість матеріалу передавати теплоту
через свою товщину від однієї поверхні до іншої, якщо ці поверхні
мають різну температуру. Числовою характеристикою теплопровід-
ності матеріалу є коефіцієнт теплопровідності.
Коефіцієнт теплопровідності рідин λt залежить від температури
і рівний кількості теплоти, яка проходить за одиницю часу через
одиницю площі поверхні на одиницю товщини шару:
  1 , 0 012  t ,
t
29