Page 211 - 6583

містити фіксовані блоки однакового стартового опору, що
допускають вільний вибір кожної з гіпотез, які розглядаються.
Якщо при мінімізації функціоналу Тихонова чітко
формуються структури, що відповідають одній із гіпотез, і
при видаленні кожної з структур модельна нев'язка зростає, то
цю гіпотезу обирають як найбільш правдоподібну.
Метод перевірки гіпотез був успішно застосований при
інтерпретації магнітотелуричних зондувань, виконаних у
Байкальській рифтовій зоні. У літературі розглядаються дві
гіпотези про будову Байкальського рифта – гіпотеза
мантійного діапіра (Пузирьов-Крилов-Грачов) і гіпотеза
астеносферного виступу (Зорін). Магнітотелурика
підтвердила реальність гіпотези мантійного діапіра і показала,
що гіпотеза астеносферного виступу суперечить
геоелектричним оцінкам.

9.3.3 Тривимірне математичне моделювання
електромагнітних полів

Актуальність тривимірного математичного
моделювання великоперіодних електромагнітних полів
очевидна. Це розроблення методик інтерпретації даних МВП
та МТЗ та виявлення закономірностей поведінки полів у
тривимірному середовищі. Основне те, що більшість об´єктів
пошуків у рудній і структурній геоелектриці та при
геофізичному дослідженні свердловин зазвичай є складними
тривимірними, тому сучасними засобами аналізу та
інтерпретації даних має бути тільки тривимірне моделювання,
або інверсія.
Задача електромагнітної індукції в Землі подібна до
дифузійної проблеми, в якій локальні аномалії провідності
створюють відчутні ефекти далеко за межами аномальних
областей. Така ситуація утруднює інтерпретацію даних та
побудову моделей, тому що похибки спостережень в одному
пункті можуть бути скомпенсовані даними, що отримані в
інших пунктах.
Основні методи тривимірного моделювання
квазістаціонарних електромагнітних полів можна поділити на
три галузі – чисельні методи інтегральних рівнянь, методи
диференціальних рівнянь та методи аналового моделювання.

211