Page 216 - 6583
P. 216

Найбільш  інформативні  для  МТЗ  є  збурення  типу
         спалахів,  що супроводжують магнітні  бурі  і  мають широкий
         частотний  спектр.  На  території  України  вони  виникають
         відносно  рідко,  як  правило,  у  вечірній  або  нічний  час.
         Великий  інтерес  для  глибинних  досліджень  становлять
         бухтоподібні збурення DР1. Вони також виникають у вечірній
         час і у фазі відновлення мають широкий спектр коливань.
                 Реєстрація    магнітотелуричних      сигналів     умовно
         ділиться по діапазонах – діапазон низьких частот (МТЗ-Н) – із
         періодом 10-20000с, діапазон середніх частот (МТЗ-С) – 2–10
         с і діапазон високих частот (МТЗ-В) – 0,01–2 с.
                 При  реєстрації  МТ-поля  в  діапазоні  МТЗ-Н  іноді
         фіксуються виразні місячно-добові варіації. Їхньою основною
         закономірністю є півдобовий характер зміни коливань. Часто
         місячно-добові  варіації  ускладнені  коливаннями  більш
         високої частоти, що робить їх особливо цікавими для МТЗ.
                 Ділянка спектру з Т = 2–10 с, що належать до діапазону
         МТЗ-С,  створює  найбільші  труднощі  при  проведенні
         магнітотелуричних  досліджень.  Варіації  в  цьому  діапазоні
         з'являються  надзвичайно  рідко,  а  їхній  рівень  активності  є
         досить низьким. З цієї причини, у діапазоні періодів від 2 с до
         10  с  відзначаються  найбільші  похибки  у  визначенні
         компонент  тензора  імпедансу.  Виключення  складають  лише
         магнітні  бурі,  під  час  яких  цей  спектр  коливань  є  яскраво
         виражений.
                 Корисним сигналом у МТЗ є лінійна частина МТ-поля.
         Між  його  компонентами  існують  лінійні  співвідношення,
         зумовлені магнітотелуричними матрицями, які ще називають
         передатними  функціями  або  функціями  електропровідності.
         Ця     частина     поля     моделюється      плоско-однорідною
         електромагнітною       хвилею,    що     збуджує     латерально-
         неоднорідну Землю.
                 Корисний  сигнал  реєструється  разом  із  завадами.
         Існують  різні  підходи  до  класифікації  завад  у  МТЗ.  Один  із
         найбільш  сучасних  представлений  у  роботах  [1,  4]  і  надалі
         широко використовується геофізиками.








                                           216
   211   212   213   214   215   216   217   218   219   220   221