Page 171 - 6583
P. 171

Породи кристалічного фундаменту мають, як правило,
            більш високий питомий опір, ніж товща, що їх покриває. Тому
            покрівля  фундаменту  майже  повсюди  служить  надійним
            опорним  електричним  горизонтом.  Більшість  глибоких
            свердловин пробурено до фундамента, і тільки деякими з них
            кристалічні  породи  вскриті  на  глибину  200,  рідко  1  000  м.
            Надглибока свердловина на Кольському півострові пробурена
            в породах фундамента до глибини майже 13 км.
                   За  даними  буріння  і  геофізичними  дослідженнями  в
            свердловинах установлено неоднорідну будову даввніх щитів.
            На  великих  глибинах  виявлено  зони  високопроникних,
            тріщинуватих  порід,  насичених  підземними  водами  високої
            мінералізації.   За    фізичними      властивостями      породи
            фундамента     різко    диференційовані.     Пласти    високого
            питомого опору перемежовуються з шарами низького опору.
            Причому,  як  показують  сейсмічні  дослідження,  граничні
            швидкості,  а  відповідно,  і  електричні  властивості,  швидко
            змінюються по латералі.
                   На  глибинах  близько  7–15  км  (а  в  районі  Кольської
            надглибокої  свердловини  1,5–9  км)  за  електромагнітними
            вимірами  виділяються  добре  провідні  зони,  які  створюють
            регіональні аномалії, витягнуті за простяганням на десятки  і
            сотні  кілометрів.  Їхня  ширина  не  перевищує  декількох
            кілометрів.  Такі  аномалії  виявлені  в  різних  районах  світу  і
            отримали  назву  тих  місць,  де  їх  було  виявлено,  наприклад,
            Карпатська,     Кіровоградська,      Уральська,     Кавказська,
            Байкальська, Верхоянська та ін. Природа провідних зон поки
            що  не  вивчена.  Деякі  з  них  виділені  в  рифтових  зонах
            (наприклад,  Байкальська)  із  пов’язані,  як  вважають,  із
            джерелами  підвищеного  розігрівання  порід.  На  Кольському
            півострові  в  інтервалі  глибин  1665–1830  м  виявлено  мідно-
            нікелеві  руди,  а  на  глибині  6500–9500  м  –  зони  мідно-
            нікелевої мінералізації.
                   Поряд  з  цим,  за  даними  сейсмічних  і  гравіметричних
            спостережень на глибинах близько 20 км виділяється густинна
            границя  –  поверхня  Конрада  (К),  яка,  як  встановлено
            надглибоким     бурінням,     пов’язана    або    з   наявністю
            вулканогенних порід (у Курінській депресії Азейбаржану), або
            із  щільними  біотит-плагіоклазовими  гнейсами  (Кольський
            півострів).  За  даними  електричного  каротажу  на  цій  границі


                                           171
   166   167   168   169   170   171   172   173   174   175   176