Page 173 - 6583

Щодо електропровідності континентальної земної кори
та верхньої мантії, то інформація про неї сумована на рис. 7.2.
Високий питомий опір верхньої частини консолідованої кори
поступово спадає з глибиною. У районах із підвищеним
тепловим потоком середня та нижня частина кори
характеризуються низькими опорами близько десятків Омм. З
переходом до верхньої мантії питомий опір знову зростає.
Астеносферний, частково розплавлений шар проявляється на
фоні плавного спадання опору з глибиною. Для «гарячого»
геоелектричного розрізу питомий опір цього шару того ж
порядку, що і корового.

Розрізи: 1 – стандартний «холодний»; 2 і 3 – проміжні;
4 – «гарячий»

Рисунок 7.2 – Зведений геоелектричний розріз земної кори та
верхньої мантії континентів (за Л. Л. Ваньяном)

На рис. 7.3 схематично показано зміну глибинного
геоелектричного розрізу від стандартного «холодного» (зліва)
до «гарячого» (справа). Поява корового провідного шару
3
приводить до підйому ізолінії 10 Ом/м з глибини 100 до
10 км. Астеносферна зона часткового плавлення викликає

173