Page 44 - 6572

даж дисків) для покриття витрат. До артистів, яким вдалося успіш-
но поекспериментувати з безкоштовною музикою, належить група
Radiohead і Трент Резнор із групи Nine Inch Nails.
Розглянемо три різні стилі бізнес-моделювання, за яких модель

FRЕЕ стає цілком реальною і життєздатною. Кожний із стилів ос-
нований на різних економічних принципах, але всі їх об’єднує одна
риса: в крайньому разі один споживчий сегмент систематично

отримує безкоштовну пропозицію. Це три стилі:
1. Безкоштовна пропозиція на багатосторонній платформі (на
основі реклами).
2. Безкоштовний мінімум послуг з додатковими платними пос-

лугами-бажанням (так звана модель freemium).
3. Модель «гачка і наживки», за якої початкова безкоштовна

або не дорога пропозиція підштовхує споживача до наступних по-
купок.
Модель Freemium (від англ. free – безкоштовний і англ.
premium – покращений, що відрізняється більш високою якістю) –

бізнес-модель, яка полягає в пропозиції скористатися
комп’ютерною грою, програмним продуктом, онлайн-сервісом або
послугою безкоштовно, в той час як розширена (покращена, премі-

ум) версія продукту, його додаткова функціональність, або сервіси,
інші продукти, що пов’язані з основним, пропонується за додаткову
плату, на основі популярності основного безкоштовного продукту.
Мета поширення продукту на основі моделі «freemium»:

1. Залучення широкого кола користувачів.
2. Отримання відгуків користувачів.
3. Оцінювання потреби продукту (сервісу) на ринку.

4. Виявлення людей і організацій, що готові платити за про-
дукт (сервіс) з покращеними якостями.
5. Та інші.
У 1990–2000-х роках програми, що поширенні на умовах

«frееmium», як правило, належали до групи shareware. Лише в
2010-х роках «freemium» стали виділяти в окремий клас програмно-
го забезпечення.

Більшість програмних продуктів, представлених на основі мо-
делі «freemium», обмежують користувачів:
1. Набором доступних функцій.

2. Об’ємом доступного вільного простору.
3. Кількістю ліцензій.

44