Page 24 - 6572
P. 24

III. Період виведення продукту на ринок (зростання), що вклю-
          чає частину стадії впровадження – початок виробництва, і початок
          стадії використання – маркетинг і продажі нового продукту.
               IV. Період зрілості продукту, що включає продовження вироб-

          ництва і використання продукту, який втратив свою новизну.
               V. Період занепаду продукту, що включає закінчення його ви-
          робництва і використання.

                Модель  інноваційного  процесу  в  окремо  взятій  організації
          охоплює шість етапів.
               1. Виявлення потреби у нововведенні (виявлення і аналіз про-
          блеми,  усвідомлення  потреби  в  нововведенні,  переконання  членів

          організації у необхідності нововведення).
               2. Збирання інформації про можливі нововведення, що забезпе-
          чать  розв'язання  проблеми  (пошук  інформації  щодо  способів

          розв’язання  подібних  проблем,  виявлення  варіантів  інноваційних
          рішень).
                3. Оцінювання інноваційних проектів за критеріями здійснен-

          ності і економічної доцільності (розроблення  інноваційних проек-
          тів,  оцінювання  прогнозних  результатів  впровадження  кожного
          проекту, вибір інноваційного проекту).

               4.  Прийняття  рішення  про  впровадження  інновації  (рішення
          про  доцільність  впровадження  відібраного  інноваційного  проекту,
          ухвалення рішення вищим керівництвом).
               5.  Впровадження  нововведення  (пробне  впровадження;  повне

          впровадження; використання).
               6. Інституціоналізація нововведення (рутинізація, модифікація,
          дифузія).

                Інноваційна діяльність підприємства спрямована на створення
          і залучення із зовнішнього середовища таких інновацій, які б спри-
          яли підвищенню його конкурентоспроможності, зміцненню ринко-
          вих позицій, забезпечували перспективу розвитку. Однак можливо-

          сті різних підприємств щодо залучення інновацій відрізняються, що
          зумовлено  передусім  існуючими  ресурсними  обмеженнями,  особ-
          ливо фінансовими. Тому управління інноваційною діяльністю має

          здійснюватися,  з  одного  боку,  з  огляду  на  потенційні  можливості
          інновації у формуванні конкурентних переваг, а з іншого ‒ з ураху-
          ванням інвестиційних можливостей підприємств. Це потребує еко-

          номічного обґрунтування доцільності впровадження кожної, навіть,
          на перший погляд, перспективної новації, що дасть змогу керівниц-



                                                     24
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29