Page 34 - 6547
P. 34

обумовлена  наявністю  у  ґрунтовому  розчині  солей  Nа 2СО 3,
           NНСО 3, Nа 2SiО 2, Са(НСО 3) 2.
                Залежно  від  величини  рН  ґрунти  поділяють  на
           слаболужні (рН: 7,1 – 7,5), лужні (рН: 7,6 – 8,5) і сильнолужні
           ( рН > 8,5).
                Лужна  реакція  в  грунті  утворюється  під  час  взаємодії
           увібраного натрію з вуглекислотою або вуглекислими солями.
                Розрізняють актуальну і потенціальну кислотність.
                Актуальна лужність зумовлена наявністю в ґрунтовому
           розчині  гідролітично  лужних  солей,  під  час  дисоціації  яких
           утворюється  значна  кількість  гідроксильних  іонів.  Лужність
           ґрунту визначають титруванням водної витяжки в присутності
           різних індикаторів і виражають в мг-екв на 100 г ґрунту.
                Потенціальна  лужність  проявляється  у  ґрунтах,  які
           містять  увібраний  натрій.  При  дії  на  грунт  вугільною
           кислотою  увібраний  грунтово  вбирним  комплексом  Na
                                   +
           заміщується  іонами  Н .  В  ґрунтовому  розчині  утворюється
           сода, яка підвищує лужну реакцію.
                Висока  лужність  несприятлива  для  росту  і  розвитку
           більшості  сільськогосподарських  рослин.  Лужна  реакція
           пригнічує  діяльність  мікроорганізмів  і  погіршує  поживний
           режим  ґрунту.  Лужні  ґрунти  мають  низьку  родючість,
           несприятливі фізичні властивості та хімічний склад. Вони, як
           правило, тверді, зцементовані, безструктурні, у вологому стані
           в’язкі, липкі, водонепроникні.
                Меліорація лужних грунтів проводиться внесенням гіпсу
           та  інших  солей  (кальцієва  селітра  сульфат  заліза,  піритні
           недогарки).  В  ґрунті  протікає  реакція  заміщення  увібраного
           натрію    на   кальцій,    в   результаті   якої    утворюється
           сірчанокислий  натрію,  який  є  нейтральною  сіллю  і
           нешкідливий  для  росин.  Під  час  дощів  та  поливів  він
           вимивається в нижні горизонти ґрунту
                5 Буферність ґрунту
                Здатність  ґрунту  протистояти  зміні  активної  реакції
           під  дією  незначної  кількості  кислот  або  лугів  називають
           буферністю. Вона зумовлена в основному складом увібраних
           основ  та  властивостями  ґрунтового  вбирного  комплексу.  Ця
           властивість  проявляється  в  процесі  вбирання  і  витіснення
           іонів,  перходу  сполук  в  іонні  або  молекулярні  форми,
           утворення важкорозчинних сполук і випадання їх в осад.

                                          34
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39