Page 30 - 6547

ТЕМА 4
ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ

ЛЕКЦІЯ 9
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ
1 Фізичні властивості ґрунтів
До загальний фізичних властивостей ґрунту належать:
щільність твердої фази, щільність складеного ґрунту і пористість.
Щільність твердої фази – це відношення маси твердої
0
фази ґрунту до маси рівного об’єму води при температурі 4 С. Ії
величина для мінеральних ґрунтів коливається від 2,4 до
3
3
2,8 г/см , а для органогенних ґрунтів – від 1,25 до 1,80 г/см .
Щільність складеного ґрунту – це маса одиниці об’єму
сухого ґрунту в його природному стані. Ії величина для
3
мінеральних ґрунтів коливається від 0,9 до 1,8 г/см , а у болотних
3
і торфових ґрунтів – від 0,15 до 0,4 г/см .
Пористість – це сумарний об’єм усіх пор між частинками
твердої фази ґрунту. Ії величина для мінеральних ґрунтів
коливається від 25 до 80 %, а у болотних ґрунтах – від 80 до
3
90 г/см .
До фізико-механічних властивостей ґрунту належать:
пластичність, липкість, набухання, осідання, твердість і питомий
опір.
Пластичність – це здатність ґрунту змінювати свою форму
під впливом будь-яких зовнішніх сил без розпадання на
окремості. Залежно від ступеня зволоження ґрунту розрізняють
верхню межу пластичності (відповідає тій кількості вологі в
грунті, за якої грунт набуває рідкої консистенції) і нижню межу
пластичності (відповідає такому стану ґрунту, коли
вологоємність ґрунту становить 50 % найменшої вологоємності).
Пластичність тісно пов’язана з гранулометричним станом.
Липкість – здатність волого ґрунту прилипати до інших
тіл, переважно робочих деталей ґрунтообробних знарядь.
Липкість ґрунту змінюється в залежності від його вологості. Із
збільшенням вологості липкість збільшується до визначеної
межі, а потім різко знижується.
Набухання – збільшення об’єму ґрунту під час зволоження
та замерзання. Воно властиве дрібнозернистим ґрунтам, які
містять велику кількість колоїдів.
Осідання – зменшення об’єму ґрунту під час висихання.
Чим більше набухання, тим сильніше осідання ґрунту. Величина

30