Page 31 - 6547
P. 31

набухання та осідання залежить від кількості та складу колоїдів,
           глинистих мінералів та дисперсності ґрунту.
                Твердість  –  властивість  ґрунту  у  природному  заляганні
           чинити  опір  зовнішнім  силам,  які  намагаються  роз’єднати
           ґрунтову  масу.  Викликається  силами  зчеплення  між  частками
           ґрунту.  Вона  обумовлена  гранулометричним  і  мінералогічним
           складом, структурою ґрунту, вологістю, вмістом гумусу.
                Питомий опір – це зусилля, яке затрачається на підрізання
           пласта  ґрунту,  обертання  його  тертя  в  робочу  поверхню
           ґрунтообробних знарядь.
                2 Вбирна здатність ґрунту
                Вбирна  здатність  ґрунту  –  здатність  твердої  фази
           вбирати  тверді,  рідкі  та  газоподібні  речовини  з  ґрунтового
           розчину та ґрунтового повітря. Залежно від природи вбирання
           виділяють  такі  її  типи:  механічне  вбирання  (здатність  ґрунту
           затримувати в порах і капілярах частки, розмір яких більший за
           діаметр капілярів), фізичне вбирання або молекулярно-сорбційне
           (здатність  ґрунту  на  поверхні  колоїдів  вбирати  молекули
           речовин,  які  мають  полярну  будову),  фізико-хімічне  вбирання
           (здатність  ґрунтових  колоїдів  обмінювати  катіони  дифузного
           шару на катіон ґрунтового розчину), хімічне вбирання (здатність
           ґрунту  нагромаджувати  нерозчинні  у  воді  або  ґрунтовому
           розчині  сполуки,  які  утворюються  в  результаті  суто  хімічних
           реакцій) і біологічне вбирання (здатність ґрунту нагромаджувати
           зольні  елементи  й  азот  в  результаті  життєдіяльності  рослин  і
           мікроорганізмів).  Вбирна  здатність  регулює  поживний  режим,
           кислотність  та  лужність  ґрунту,  обумовлює  нагромадження
           багатьох  елементів  живлення  рослин  і  мікроорганізмів,  ступінь
           буферності та всі властивості ґрунту.
                Колоїдні  частинки  –  частки  тонкодисперсного  ґрунту
           розміром  < 0,0001  мм.  Найактивніша  частина  ґрунту  –
           ґрунтовий  розчин.  Він  постійно  перебуває  в  стані  динамічної
           рівноваги з твердою фазою і повітрям ґрунту.
                Більша  частина  хімічних  сполук  перебуває  в  ґрунтовому
           розчині  у  вигляді  іонів.  Основними  катіонами  ґрунтового
                                        +
                                              4+
                                                   +
                        2+
                               2+
                                    +
           розчину  є  Са ,  Mg ,  Na ,  K ,  NH ,  H .  В  незначній  кількості
                                                                    2+
                                                              2+
                                                                         2+
           містяться рідкісні та розсіяні елементи, а саме:  Cu , Pb , Zn ,
                                                          +
                                                                         3+
                                                                    2+
                                                               2+
             2+
                  2+
           Ni , Со  та ін. В засолених грунтах багато Na , Mg , Sr  і В .
                                                                        -
                                                                    -
                                                             -
           Основними аніонами ґрунтового розчину є (НСО 3) , (NO 2) , С1  та
           ін.  У  незасолених  ґрунтах  переважає  бікарбонат-іон,  а  в
           засолених  -  хлор-  і  сульфат-іони.  Крім  мінеральних  сполук  у
           грунтовому  розчині  містяться  водорозчинні  органічні  сполуки:
                                          31
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36