Page 36 - 6547
P. 36

2 Повітряні властивості ґрунту та повітряний режим
                Ґрунтове  повітря  —  це  суміш  газів  і  летких  органічних
           сполук,  які  заповнюють  пори  ґрунту.  Основними  джерелами
           надходження повітря в грунт є приземний шар атмосфери і гази,
           які утворюються в грунті. Ґрунтове повітря перебуває в грунті у
           трьох станах: вільному, адсорбованому і розчинному.
                Вільне  повітря  заповнює  капілярні  і  некапілярні  пори,
           легко переміщується в грунті і обмінюється з атмосферою. Його
           газовий  склад  значно  відрізняється  від  складу  атмосферного
           повітря. Лише вміст азоту залишається близьким до його вмісту в
           атмосфері.
                Сукупність фізичних властивостей грунтів, які визначають
           стан  і переміщення грунтового повітря, називають повітряними
           властивостями ґрунту. Найважливішими з них є: повітроємкість,
           вміст  повітря,  повітропроникність  і  аерація.  Повітроємкість
           ґрунту  —  максимально  можлива  кількість  повітря  (у  %),  яка
           міститься  в  повітряносухому  непорушеному  грунті.  Вміст
           повітря  —  величина,  яка  вказує,  скільки  повітря  (у  %)  містить
           одиниця  об'єму  ґрунту  в  даний  момент.  Повітропроникністю
           (газопроникністю) називають здатність трунту пропускати крізь
           себе  повітря.  Аерація  ґрунту  —  безперервний  газообмін
           ґрунтового повітря з атмосферним.
                Сукупність всіх явищ надходження повітря в грунт, зміна
           його  складу,  виділення  в  атмосферу  називають  повітряним
           режимом ґрунту.
                3 Теплові властивості ґрунту та тепловий режим
                З  тепловим  станом  ґрунту  тісно  пов’язані  розчинність  у
           воді мінеральних сполук, кисню та вуглекислого газу, швидкість
           надходження  у  рослини  поживних  речовин  і  води  тощо.
           Оптимальні  умови  для  більшості  ґрунтових  мікроорганізмів
           створюються при 25-30°С.
                Основним джерелом тепла  у ґрунті є сонячна аерація, яка
           поглинається ним, перетворюється у теплову. Кількість сонячної
           радіації  залежить  від  пори  року,  часу  доби,  географічного
           розташування,  хмарності  атмосфери,  рельєфу  місцевості,
           рослинний і сніговий покрив.
                Найбільші коливання ґрунту відбуваються на поверхні й у
           шарі  0-1 см,  на  глибині  3-5 см  вони  різко  зменшуються,  на
           глибині   35-100 см    добові    коливання     температури    не
           спостерігаються.



                                          36
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41