Page 32 - 6547
P. 32

органічні кислоти, фульвокислоти, амінокислоти, цукри, спирти
           та ін.
                Кожний грунт має певну реакцію свого розчину, від якого
           залежать  мікробіологічні  процеси,  розвиток  рослин  і  напрямок
           ґрунтоутворення.  Реакція  ґрунтового  розчину  визначається
                                   +
                                          -
           співвідношенням іонів Н  і ОН . Якщо їх концентрація однакова,
           то  реакція  ґрунтового  розчину  буде  нейтральною,  якщо
                                  +
           переважатиме  іонів  Н   –  кисла,  ОН -  _     лужна.  Від  реакції
           ґрунтового розчину залежить життєдіяльність мікрофлори ґрунту
           (у  кислому  середовищі  переважає  грибна  мікрофлора,  а
           нейтральному  або  слабокислому  –  бактеріальна),  міграція  та
           акумуляція речовин у ґрунтовому профілі, їх розчинність.
                3 Кислотність ґрунту
                Кислотність  ґрунту  –  це  здатність  ґрунту  підкисляти
           воду  і  розчини  нейтральних  солей.  Вона  зумовлена  наявність
                         +
           іонів водню Н  у ґрунтовому розчині та обмінних іонів алюмінію
           та марганцю у ґрунтовому вбирному комплексі.
                Основним джерелом кислотності у ґрунтах є фульвокислот,
           які  утворюються  під  час  розкладу  рослинних  залишків,
           вуглекислота, яка утворюється у процесі розчинення СО 2 у воді,
           сірчана та соляна кислоти, які утворюються під час вивітрювання
           гірських порід і мінералів.
                Основне природне джерело кислотності ґрунту  – органічні
           кислоти.  Вони  утворюються  при  розкладі  рослинних  залишків
           мікроорганізмів  без  доступу  повітря  і  просочуються  в  товщу
           ґрунту з атмосферною вологою. Підкислення ґрунту відбувається
           також, коли осади вимивають кальцій і магній з кореневоживого
           шару.  Кислоти  можуть  накопичуватися  в  грунті  і  від
           систематичного     застосування    так   званих    фізіологічних
           кислотних  добрив  (сульфат  амонію,  хлористий  амоній  тощо).
           Кислотність ґрунту визивають іони водню, які утворюються при
           дисоціації  кислот  і  гідролітичних  кислих  солей,  а  також
           поглинуті самими дрібними частинками ґрунту  – колоїдами, які
           можуть  переходити  в  ґрунтовий  розчин.  Вода  в  звичайних
           умовах  в  незначній  кількості  дисоціює,  тобто  розпадається  на
                 +
                        –
           іони Н  і ОН . Концентрація їх незначна. В ідеально чистій воді
                                               +
                                                       –
                                                             –7
           концентрація цих іонів однакова: [Н ] = [ОН ] =10 . Збільшення
                                 +
           концентрації  іонів  Н   (доливання  кислоти)  зумовлює  кислу
                                    –7
                              +
           реакцію розчину [Н ]>10 . рН ґрунтових розчинів коливається в
           межах від 3 до 9.
                                              +
                Залежно  від  стану  іонів  Н   розрізняють  актуальну  і
           потенціальну кислотність.
                                          32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37