Page 29 - 6547

Фульвокислоти – це речовини світло-жовтого
забарвлення, розчинні у воді і лугах. Вони містять кисень,
вуглець, водень, азот. Фульвокислоти та їх солі, завдяки
легкій розчинності, швидко вимиваються в нижні горизонти
ґрунту і навіть за межі ґрунтового профілю. В умовах, де
переважає синтез фульвокислот, ґрунти бідні на гумус.
Фульвокислоти є агресивними сполуками і здатні руйнувати
мінерали ґрунту Значна кількість фульвокислот синтезується
також у ґрунтах, які погано провітрюються. За цих умов
процеси розкладання органічних решток відбуваються
повільно, тут нагромаджується багато нерозкладених
органічних решток. Такі ґрунти мають кислу реакцію, що
негативно впливає на його родючість.
Гуміни – це сукупність гумінових і фульвокислот, які
міцно зв’язані з мінеральною частиною ґрунту. До їх складу
входять також компоненти рослинних решток, що важко
розкладаються мікроорганізмами. Гуміни не розчиняються в
жодному розчиннику, тому їх називають інертним гумусом.
Крім гумусних речовин в ґрунтах містяться органо-
мінеральні сполуки: солі неспецифічних кислот (щавлевої,
лимонної, оцтової, мурашиної, тощо), комплексні солі
неспецифічних і гумусних кислот та адсорбційні органо-
мінеральні сполуки. Солі гумінових кислот називають
гуматами, а фульвокислот – фульватами. Більшість фульватів
є легкорозчинні сполуки.
3 Процес гумусоутворення
Процес синтезу в ґрунтах гумусних речовин називається
гумусоутворення або гуміфікації. Швидкість гуміфікації
залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількість і
хімічний склад рослинних решток, водний і повітряний
режими, склад ґрунтових мікроорганізмів, реакція грунтового
розчину, механічний склад грунту. Певне співвідношення
даних факторів та їх взаємодія зумовлюють певний тип
гуміфікації органічних решток: фульватний, гуматно-
фульватний, фульватно-гуматний і гуматний. Доведено також,
що кожний тип ґрунту має певний якісний склад гумусу:
відносний вміст гумінових і фульвокислот, будова їх молекул,
форми органо-мінеральних зв’язків.

29