Page 19 - 6546
P. 19

рослин форму. Таким чином, чим більше в ґрунтах гумусу,
            тим      вища     біологічна      продуктивність      рослин.
            Фульвокислоти – це речовини світло-жовтого забарвлення,
            розчинні  у  воді  і  лугах.  Вони  містять  кисень,  вуглець,
            водень,  азот.  Фульвокислоти  та  їх  солі,  завдяки  легкій
            розчинності,  швидко  вимиваються  в  нижні  горизонти
            ґрунту    і   навіть    за   межі     ґрунтового    профілю.
            Фульвокислоти  є  агресивними  сполуками  і  здатні
            руйнувати  мінерали  ґрунту.  Гуміни  –  це  сукупність
            гумінових і фульвокислот, які міцно зв’язані з мінеральною
            частиною ґрунту. До їх складу входять також компоненти
            рослинних       решток,     що      важко      розкладаються
            мікроорганізмами.
                  Процес  синтезу  в  ґрунтах  гумусних  речовин
            називається  гумусоутворення  або  гуміфікації.  Швидкість
            гуміфікації  залежить  від  багатьох  факторів,  основними  з
            яких  є  кількість  і  хімічний  склад  рослинних  решток,
            водний     і   повітряний     режими,     склад    ґрунтових
            мікроорганізмів,  реакція  ґрунтового  розчину,  механічний
            склад ґрунту.
                  Крім  гумусних  речовин  в  ґрунтах  містяться  органо-
            мінеральні сполуки: солі неспецифічних кислот, комплексні
            солі  неспецифічних  і  гумусних  кислот  та  адсорбційні
            органо-мінеральні  сполуки.  Солі  гумінових  кислот
            називають гуматами, а фульвокислот – фульватами.
                  Вбирна здатність ґрунту – здатність твердої фази
            вбирати  тверді,  рідкі  та  газоподібні  речовини  з
            ґрунтового  розчину  та  ґрунтового  повітря.  Залежно  від
            природи  вбирання  виділяють  такі  її  типи:  механічне
            вбирання,  фізичне  вбирання  або  молекулярно-сорбційне,
            фізико-хімічне  вбирання,  хімічне  вбирання  і  біологічне
            вбирання.  Вбирна  здатність  регулює  поживний  режим,
            кислотність та лужність ґрунту, обумовлює нагромадження
            багатьох  елементів  живлення  рослин  і  мікроорганізмів,
            ступінь буферності та всі властивості ґрунту.
                  Колоїдні  частинки  –  частки  тонкодисперсного
            ґрунту  розміром  < 0,0001  мм.  Найактивніша  частина
            ґрунту – ґрунтовий розчин. Він постійно перебуває в стані
            динамічної рівноваги з твердою фазою і повітрям ґрунту.
                  Кожний грунт має певну реакцію свого розчину, від
            якого залежать мікробіологічні процеси, розвиток рослин і
            напрямок  ґрунтоутворення.  Реакція  ґрунтового  розчину
                                          19
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24