Page 18 - 6546
P. 18

його складу.
                  Чорне  забарвлення  ґрунту  залежить  від  оксиду
            марганцю, деревинного вугілля, залізного монтморилоніту,
            магнетиту, а також накопиченням гумусу. Біле забарвлення
            ґрунту  залежить  від  наявності  кварцу,  каолініту,  вапна,
            водорозчинних солей, гіпсу. Червоне і жовте забарвлення
            зумовлюють  оксиди  заліза.  Буре  забарвлення  характерне
            для  грунтів  з  високим  вмістом  слюди  та  суміші  різних
            оксидів  заліза.  Синє  забарвлення  мають  болотні  ґрунти.
            Пурпурове  забарвлення  вказує  на  високий  вміст  оксидів
            марганцю.  Оливкове  (зелене)  забарвлення  характерне  для
            грунтів  з  надмірним  зволоженням,  які  містять  зеленуваті
            глинисті  мінерали  з  увібраним  залізом.  Зазначені
            забарвлення  в  чистому  вигляді  в  ґрунтах  існують  рідко.
            Частіше вони змішуються, утворюючи перехідні кольори.

                  3.4 Властивості ґрунтів
                  Органічна  речовина  ґрунту  –  це  сукупність  живої
            біомаси     та    органічних    решток     рослин,    тварин,
            мікроорганізмів, продуктів їх метаболізму і гумусу.
                  Органічна  маса  ґрунту  знаходиться  в  різних  трьох
            формах:  грубий  гумус  або  мор,  модер  або  перегній  і
            органічний  мул  або гумус.  Між  цими  формами органічної
            речовини  є  поступові  переходи.  В  процесі  розкладання
            відмерлих решток рослин, тварин і мікроорганізмів грунт
            збагачується різними речовинами. Їх вміст становить 10 –
             15 %  загальної  маси  органічної  речовини  ґрунту.
            Найпоширенішими  з  них  є  наступні:  азотисті  сполуки,
            вуглеводи,  ліпіди  і  ароматичні  сполуки.  Гумус  –  це
            гетерогенна  полідисперсна  система  високомолекулярних
            азотистих  ароматичних  сполук  кислотної  природи.  За
            забарвленням  і  відношенням  до  розчинників  гумусні
            речовини  поділяють  на  три  групи  сполук:  гумінові
            кислоти, фульвокислоти та гуміни.
                  Гумінові  кислоти  –  це  речовини  темно-коричневого
            або  чорного  забарвлення,  розчинні  в  слабких  лугах  і
            слабкорозчинні  у  воді.  До  їх  складу  входять  вуглець,
            водень,  кисень,  азот  і  зольні  елементи.  Основна  маса
            гумінових  кислот  перебуває  в  грунті  в  стані  колоїдних
            міцел, що зумовлює підвищення ємкості вбирання ґрунту.
            Гумінові кислоти містять багато зольних елементів, які при
            мінералізації  гумусу  переходять  у  легкодоступну  для
                                          18
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23