Page 22 - 6546
P. 22

Чорноземи — типові ґрунти рівнин, що розвиваються
            в  умовах  посушливого  клімату  уморених  широт.  Високі
            літні  температури  і  інтенсивне  випаровування  в  зоні
            помірного клімату ослабляють діяльність мікроорганізмів.
            Це затримує мінералізацію органічних речовин і сприяє їх
            консервації  у  формі  гумусу.  Водорозчинні  сполуки
            вимиваються  в  нижні  горизонти  профілю.  Чорноземи
            характеризуються великим вмістом карбонатів (до 85%).
                  Підзолисті  ґрунти  поширені  в  північній  півкулі.
            Вони формуються в умовах помірного вологого клімату під
            хвойним     лісом.    При    промивному      режимі    ґрунти
            утворюються фульвати заліза, алюмінію, кальцію і ін., які
            будучи  розчинними  в  кислому  середовищі,  випадають  з
            розчинів  в  ілювіальному  горизонті.  Серед  підзолистих
            грунтів виділяється ряд підтипів, в яких підзолоутворення
            ускладнене  іншим  супутнім  процесом.  Агрономічні
            властивості    підзолистих     грунтів   невисокі    і   вони
            потребують  меліорації.  Для  збагачення  ґрунту  азотом  і
            гумусом потрібне внесення значної кількості  органічних  і
            мінеральних  добрив.  Ґрунти  потребують  так  само
            вапнування для нейтралізації вільних фульвокислот.
                  Латеритні  ґрунти  розвиваються  в  зоні  вологого
            екваторіального клімату. Не дивлячись на те що у вологих
            тропічних лісах в грунт поступає великий об’єм органічних
            залишків, вміст гумусу в незначний. Це пояснюється тим,
            що рослинна маса інтенсивно мінералізується під впливом
            мікроорганізмів, і у верхні горизонти повертається велика
            кількість мінеральних  речовин, які далі при  інтенсивному
            промивному режимі переміщаються в глибокі горизонти.
                  До грунтів латеритного типу відносять червоноземи і
            жовтоземи. Ці ґрунти поширені переважно на південному
            сході  Азії,  півдні  Північної  Америки  або  західному
            побережжі  континентів.  Ці  ґрунти  характеризуються
            специфічним  забарвленням,  яке  залежить  від  вмісту  в
            ґрунтовій масі оксидів заліза, алюмінію і марганцю.
                  Каштанові ґрунти на відміну від чорноземів містять
            удвічі  менше  органічної  маси,  тому  вміст  гумусу  не
            перевищує  4 %.  Присутність  в  грунті  легкорозчинних
            солей  обумовлює  прояв  солонцеватого  процесу.  При
            зволоженні  в  ґрунтових  колоїдах  відбуваються  обмінні
            реакції  кальцію  з  поглиненим  натрієм.  Ці  ґрунти  широко
            використовуються в землеробстві.
                                          22
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27