Page 174 - 6544

Площа огляду, об'ємна роздільність і періодичність зйомки
радіофізичними датчиками, встановленими на авіаційній платформі,
свідчать про доцільність їх використання для контролю за процесами
масо- та енергоперенесення в компонентах ландшафтів як в
регіональних, так і в глобальному масштабах. З даних таблиці бачимо,
що багатовимірна структура відгуків активних та пасивних трасових і
картографічних датчиків, які працюють у різних частотних діапазонах,
містить кількісну інформацію про енерго- і масо-перенесення, а
послідовність станів цих відгуків містить інформацію про
горизонтальні, похилі або вертикальні складові компонент вектора.
Спрямованість і значення абсолютної величини вказаного вектора
може визначати потужність і спрямування потоків енерго-та
масоперенесення в компонентах ландшафту.
Однак спроби числового розв'язання завдань зворотного порядку,
тобто відновлення параметрів енерго- і масоперенесення на підставі
числового ряду спостережень за компонентами навколишнього сере-
довища (на основі, зрозуміло, методичної бази, яка існувала) натрапили
на певні обмеження і проблеми. По-перше, це неповнота знань про
лімітуючі стадії вказаних процесів (коефіцієнти перенесення за рахунок
ерозії та в системах «грунти – грунтові води», «рослина – грунти»,
«рослина – тварина – людина» тощо). По-друге, далася взнаки
обмеженість методичних можливостей при розпізнаванні сигналів
відбиття і випромінювання аналізованих середовищ.
Із запропонованої таблиці видно, що для одержання достатнього
обсягу інформації про згадані вище перенесення в атмосфері, гідро- та
літосфері необхідно використовувати комплекс датчиків, які
перекривали б увесь доцільний для інтерпретації спектр
електромагнітного випромінювання. Однак вартість і час аналізу всього
обсягу одержаної інформації можуть бути неприпустимо великими.
Для подолання цієї проблеми можна поділити все завдання на окремі
його складові: картування джерел забруднень, потоків їх поширення,
місць забруднення, реєстрацію наслідків. Можливо припустити, що
етапи змінюють один одного і, залежно від стадії, вибирається
необхідний комплекс датчиків за критерієм «ефективність-вартість».
Проведені в реальних умовах визначення економічних показників
дали змогу підрахувати, що використання ІЛ-114 як літака-носія