Page 179 - 6544

допустимих концентрацій призводить до прогресуючої деградації
екосистеми. З аналогічних позицій були розглянуті підходи до
встановлення гранично допустимих антропогенних навантажень у
водозборах басейнів річок.
Перевищення гранично припустимих антропогенних наванта-
жень призводить до незворотних змін як в абіотичній складовій
навколишнього середовища, так і в його біотичній складовій.
Показником невпорядкованості системи, що включає біотичну та
абіотичну складові, є зміна показників її складових .
Не випадково в значенні комплексної оцінки пропонується
використовувати показники зміни ентропії в екосистемах. Йдеться про
те, що в класичній (рівноважній) термодинаміці, тобто в компонентах
абіотичної складової біосфери, ентропія зростає при підвищенні
температури системи, збільшенні концентрації газоподібних, пилових і
аерозольних складових атмосфери, а також розчинних та нерозчинних
домішок у поверхневій або ґрунтовій воді тощо. Взагалі, при переході
системи зі стану меншої енергонасиченості до стану більшої
енергонасиченості, або від вмісту меншої питомої кількості
забруднюючої речовини до її збільшення в системі здійснюватиметься і
збільшення значень ентропії. З цього витікає, що джерелом збільшення
ентропії природних систем (екосистем) можуть бути різні екологічні
фактори як хімічної, так і фізичної природи. У разі їх оцінки в
ентропійних одиницях виникає унікальна можливість порівнювати
фактори різної природи і за необхідності обчислювати їх сумарне
значення (20.1):
dS a=dS x+dS ф, (20.1)

де dS x+dS ф – антропогенні навантаження відповідно хімічної і
фізичної природи.

20.2 Прогнозування можливих наслідків

Найважливішою стадією створення систем екологічної безпеки
територій є прогнозування можливих наслідків та на цій основі
вироблення ефективних природоохоронних рішень. Динаміка
поведінки відкритих систем (у тому числі екологічних та суспільних)
може розглядатися з позиції уявлень про самоорганізацію в