Page 171 - 6544

ландшафту;
• виявлення екологічних аномалій, що утворились або виникають
в навколишньому середовищі під впливом антропогенних навантажень
тощо.
Вирішення цих завдань потребує міцної методичної бази, яка б
забезпечувала здійснення вибору необхідного обладнання для
дистанційного зондування, оперативного і достовірного дешифрування
його результатів, ефективного аналізу останніх. На основі проведених
робіт можна було б опрацьовувати алгоритми розв'язання можливих
екологічних проблем.
Як показує практика, реалізація зазначеного комплексу робіт
починається з визначення головних критеріїв/параметрів, що описують
екологічні процеси досліджуваної території. Вказаний перелік
починається з природно-кліматичних показників. Так, скажімо, ще в
роботах В.М. Сукачова концентрувалася увага на тому, що ландшафт
території складається з цілої низки біоценозів, а в їх межах існують
дуже близькі за своїми показниками екологічні механізми. В свою
чергу, кордони біогеоценозів визначаються межами, де припиняється
подібність показників таких складових ландшафту як грунт, види
рослинного і тваринного світу, вологість (кількість опадів), гідрологічні
умови тощо. Ці обставини визначають і квазіоднорідні показники в
межах зазначених біогеоценозів обміну речовин та енергії .
Саме ці показники є визначальними у формуванні відповідних
екологічних показників або в можливій їх трансформації. Це, у свою
чергу, визначає загальні екологічні показники ландшафту. Реєстрація
окремих його ділянок, які мають відмінні екологічні показники, і є
основою екологічного районування.
Сьогодні існує три групи підходів до екологічного районування
території. До першої належать методи, пов'язані з суміщенням окремих
картографічних матеріалів – прошарків картографічної інформації, що
стосуються однієї території. Мова йде про матеріали, які висвітлюють
характеристики окремих складових ландшафтів. Зіставлення,
виявлення та виділення відмінностей в показниках (по всіх або заданій
кількості кордонів) і є екологічним районуванням.
Друга група методів передбачає кількісний аналіз основних, вже
згаданих нами показників, що характеризують з екологічної точки зору
компоненти ландшафту досліджуваної території. Цей аналіз дає