Page 178 - 6544
P. 178

Саме  застосування  цих  підходів  дає  змогу  повною  мірою
                           простежити/оцінити  динаміку  і  механізми  протікання  небажаних  для
                           природного  середовища  трансформацій  під  «тиском»  антропогенних
                           навантажень.  Актуальність  цього  зростає  ще  й  тому,  що
                           антропогенними  навантаженнями  виступають  ті  ж  самі  складові
                           матерії, які, власне, утворюють навколишнє середовище. Мова йде про
                           складові,  що  мають  фізичну  (в  тому  числі  енергія),  хімічну  та
                           біологічну природу. Антропогенні потоки – це речовини та енергії, що
                           нашаровуються  на  природні  потоки,  які  сторіччями  складались
                           унаслідок  еволюційних  процесів.  Під  впливом  цих  потоків
                           (антропогенних  навантажень)  і  виникають  відповідні  зміни  в
                           навколишньому природному середовищі. Саме визначення потужності
                           сумарних  антропогенних  навантажень,  які  починають  призводити  до
                           зазначених  змін  в  компонентах  навколишнього  середовища,  і  може
                           послужити основою для оцінки його місткості.
                                На цій підставі, навколишнє природне середовище і антропогенні
                           навантаження  на  нього  повинні  розглядатись  з  класичних  позицій,  а
                           саме  –  як  сукупність  окремих  видів  трансформації  матерії,  що
                           поєднуються    у   макрокомпоненти     навколишнього    природного
                           середовища. Такий підхід надає змогу визначати координати розподілу
                           або  розповсюдження  антропогенних  навантажень  у  компонентах
                           навколишнього  середовища  і  прогнозувати  можливі  небажані  зміни в
                           них.  На  кінцевому  етапі  абсолютні  значення  гранично  допустимих
                           антропогенних  навантажень  для  різних  природно-кліматичних  зон
                           встановлюються шляхом проведення цілеспрямованих досліджень. Для
                           цього  у  відповідних  регіонах  визначаються  зони  з  підвищеним
                           антропогенним  навантаженням.  Такими  можуть  бути,  наприклад,
                           значна    частина     тридцятикілометрової     зони     відчудження
                           Чорнобильської  АЕС  або  окремі  райони  Донецько-Придніпровського
                           регіону  та  ін.  Проведені  дослідження    по  вивченню  насиченості
                           радіонуклідами  зони  аерації  дали  змогу  встановити  ту  сумарну
                           кількість  забруднення,  яка  призводить  до  перевищення  гранично
                           допустимих  квазірівноважних  концентрацій  між  ґрунтовими  водами  і
                           ґрунтами зони аерації. Подальше попадання на таку забруднену ділянку
                           радіонуклідів  призводитиме  до  суттєвого  перевищення  їх  гранично
                           допустимих концентрацій в поверхневому шарі ґрунтів, біомасі, що тут
                           росте,  і  тваринах,  які  тут  живуть.  Таке  перевищення  гранично
   173   174   175   176   177   178   179   180   181   182   183