Page 170 - 6544

реалізовуватись як в пасивному, так і активному режимах. Особливої
уваги заслуговують методи контролю нафтових забруднень. Пасивні
методи основані на фіксації теплового випромінювання і натурального
гама-випромінювання. При застосуванні активних методів поверхня
води, що контролюється, опромінюється джерелами випромінення
визначеного спектрального складу з реєстрацією відбитого
випромінення чи флюорисценції. При реєстрації відбитого
ультрафіолетового випромінення можна фіксувати фазово-дисперсні
характеристики гетерогенних систем, що утворюються в природній
воді (табл. 19.1). Так, гомогенні системи контролюються за рахунок
штучного збудження спектрів флюорисценції. Це досягається при
використанні, наприклад, гелій-кадмієвого лазера з довжиною хвилі,
яка перебудовується.
Для дистанційного вивчення стану грунтів і сільгоспугідь
найбільш поширена багатозональна фотозйомка. Вона передбачає
фотографування однієї й тієї ж ділянки кінокамерами, чутливими до
різних зон спектра. За допомогою різних фільтрів світла весь видимий і
ближчий інфрачервоний спектр ділиться на вузькі спектральні
діапазони. Кожен з них відбиває визначені прикмети і властивості
ґрунтового покриву.
Сучасним ефективним засобом є багатоспектральна фотоелект-
ронна зйомка земної поверхні. Вона реєструє різні показники теплового
випромінення поверхні різних ґрунтів і сільськогосподарських посівів.
До нових і найбільш надійних засобів контролю слід віднести
радіолокаційну зйомку. Головною перевагою цього методу є те, що він
однаково надійно працює в тумані, крізь хмари і вночі. Аналіз
можливої реалізації фізико-технічних методів в організації
радіофізичного моніторингу контрольованої території досліджувався
різними авторами. Контролем за допомогою таких методів може бути
охоплена велика територія з широкою просторово-часовою
розподільністю за відносно невеликого загального рівня витрат на
створення та експлуатацію системи контролю.
Перед системою контролю стоять такі першочергові завдання:
• реєстрація, аналіз, оцінка і встановлення загального показника
екологічного стану території;
• виділення «критичних» об'єктів та джерел антропогенних
навантажень і встановлення їх впливу на окремі компоненти