Page 172 - 6544
P. 172

підстави  виділити  статистично  значущі  критерії.  Такий  підхід  дістав
                           назву методу головних компонент.
                                Третя група методів поєднує підходи щодо виділення відмінно-
                           стей  в  екологічних  показниках,  які  описують  характеристики
                           компонентів  ландшафту  території,  що  аналізується.  Отримані
                           показники  зіставляються  з  величинами,  які  характеризують  одно-
                           рідності,  виділені  при  картографічній  оцінці.  І  нарешті,  в  результаті
                           зазначеного   зівставлення   проводиться   районування    за   квазі-
                           однорідними показниками.
                                Пропонується  підхід,  який  враховує  вже  напрацьований  досвід.
                           Цей підхід спрямований в першу чергу на вирішення головних завдань
                           моніторингу.  Мова  йде  про  те,  що  на  першому  етапі  на  базі
                           географічних  інформаційних  систем  (ГІС)  здійснюється  аналіз  і
                           екологічне  районування  ландшафту  з  метою  геоекологічного  його
                           районування.  Після  того  на  районовану  територію  накладаються
                           результати  дистанційного  зондування,  які  інтерпретуються  крізь
                           призму  запропонованої  класифікації  компонентів  довкілля  і  його
                           можливих  забруднювачів  за  фазово-дисперсними  характеристиками.
                           Це  дає  змогу  здійснювати  районування  території  і  виділяти  зони,  які
                           мають найвищий ризик піддатися деградації внаслідок антропогенних
                           навантажень.  Крім  того,  надається  можливість  встановлювати
                           координати  джерел  найбільш  небезпечних  екологічних  навантажень  і
                           прогнозувати    можливі    напрямки    і   потужність    негативних
                           трансформацій під впливом цих навантажень.
                                Виходячи  з  того  що  кругообіг  речовин  та  енергії  в  біосфері
                           спирається на загальні кількісні характеристики, котрі визначають стан
                           природних систем, пропонується використовувати дистанційні методи
                           також  для  контролю  за  розподілом  забруднюючих  речовин  у
                           компонентах  навколишнього  середовища.  Це  дає  можливість
                           встановлювати  спрямованості  вектора  негативного  впливу  та  його
                           потужність.  Крім  того,  за  допомогою  названих  методів  ефективно
                           простежується динаміка перелічених процесів, реєструються їх вихідні
                           дані  за  часом,  а  також  пов'язуються  з  комплексом  показників  на
                           перспективу,  де  фіксуються  певним  чином  негативні  екологічні
                           наслідки в навколишньому середовищі. Просторові й часові масштаби
                           контрольованих екологічних процесів є одним з визначальних факторів
                           при  обранні  типу  датчиків,  платформ  для  їх  розміщення  і  способу
   167   168   169   170   171   172   173   174   175   176   177