Page 129 - 6544

Під час впливу шумів на організми одночасно діють:
● фізіологічні фактори,
● психологічні фактори.
Тут основну роль відіграють реакції слухового аналізатора:
● вплив акустичної енергії на вестибулярний апарат,
● вплив на рецептори тіла,
● на нервову систему,
● на сон,
● на емоції.
Збільшення будь-якої частоти вдвічі завжди сприймається нами
як підвищення тону на певну величину (октаву). Звичайна розмова
ведеться в межах частот
250-10 000 Гц, що за інтенсивністю звуку – приблизно 30-60 дБ.
У нас рівні шумів визначають за ГОСТ 12.1.003-76 «Система
стандартів безпеки праці. Шум. Загальні вимоги безпеки».
Як допустимі норми встановлено такі рівні шуму, які, діючи
протягом тривалого часу, не викликають зниження гостроти
сприймання звуку й забезпечують задовільну розбірливість мови на
відстані 1,5м від того, хто говорить.
Допустимі межі сили звуку в різних умовах становить 45-85 дБ,
больовий поріг – 140 дБ.
У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад
ендокринної та нервової систем, 90 дБ – порушується слух, 120 ДБ –
з'являється фізичний біль, який стає нестерпним.
Рекомендовані діапазони шумів всередині приміщень різного
призначення такі:
● для сну, відпочинку – 30-45 дБ;
● для розумової праці – 45-55 дБ;
● для лабораторних досліджень, робти з ЕОМ тощо – 50-65 дБ;
● для виробничих цехів, гаражів, магазинів – 56-70 дБ.
Джерелами шумів є:
● всі види транспорту,
● промислові об'єкти,
● гучномовні пристрої,
● ліфти,
● телевізори,
● радіоприймачі,