Page 19 - 6541
P. 19
біотичну. Абіотична підсистема (компонента) функціонує за принципами
рівноважної термодинаміки з притаманними ознаками першого і другого
гіперциклів (космічна і хімічна еволюції). На відміну від неї біотична
функціонує за принципами нерівноважної термодинаміки, характерними
ознаками якої є третій і четвертий гіперцикли (самоорганізація і біологічна
еволюція).
Переходячи від абіотичної до біотичної складової природних систем,
слід наголосити на тісному зв'язку між цими підсистемами. Мова йде про
глобальну неоднорідність абіотичної складової, яка зумовила в часі і просторі
неоднорідність руху матерії та формування глобального різноманіття
біологічних форм біосфери. Сучасні уявлення в екології суттєво пов'язані з
концепцією рівнів організації біотичної складової біосфери. Рівням організації
екологічних систем присвячено багато робіт.
19
Так, скажімо, наш співвітчизник академік І.І. Шмальгаузен визначав такі
рівні: організмений, популяційний та біоценотичний. Ще один український
вчений Є. М. Лавриненко називав популяційний рівень «видовим» і додав
четвертий – «рівень живої речовини». Нині прийнято визначати три головні
рівні: генетичний, видовий і екосистемний.
Суспільство постає як велика всеохоплююча система, розвиток якої
супроводжується ускладненням (еволюційним розвитком) і є ланцюгом
закономірних переходів від переважно біологічної форми існування через
соціально-біологічну фазу до духовної сфери соціального життя. Суспільній
системі, на відміну від систем навколишнього природного середовища,
властива з часом зростаюча інформаційна системутворююча складова,
основою якої для розвиненого суспільства є нормативно-правове поле. Останнє
– це сукупність встановлених або санкціонованих системою
загальнообов'язкових правил поведінки (норм), які виступають регулятором
відносин між людьми, виражаючи потреби розвитку, волю та інтереси
домінуючої спільноти. Тобто це – загальноприйняті норми поведінки – звичаї,
традиції, правила моралі, – порушення яких викликає громадський осуд.
Підтримка екологічної безпеки на належному рівні потребує орієнтації
на такі базові у сфері екології поняття: єдність біотичної та абіотичної
складових біосфери; ієрархічність побудови екосистем; підтримання
міжвидового взаємозв'язку та збалансованості в зазначених складових з
одночасним урахуванням багаторівневої дискретності Всесвіту і біосфери. Ці
базові поняття мають спільне коріння і становлять фундамент уявлень про
навколишнє природне середовище.
3.11Оцінки ризику
У процесі вивчення дисципліни «Екологічна безпека» слід розглянути