Page 43 - 6507
P. 43

Орієнтовна методика відпрацювання теми лекційного заняття:
               1)  вивчити  програму  навчальної  дисципліни  та  робочу  навчальну
          програму;
               2) визначити місце теми цієї лекції в структурі навчальної дисципліни
          за тематичним планом;
               3) з’ясувати всі питання, які необхідно вивчити;
               4)  вивчити  навчальний  матеріал,  який  є  у  конспекті,  уточнити  обсяг
          відсутнього матеріалу на основі контрольних питань, завдань для контрольної
          роботи та питань, винесених на іспит (див. програму навчальної дисципліни
          та робочу навчальну програму);
               5) визначити літературу,  у якій є необхідний навчальний матеріал, та
          послідовність його засвоєння;
               6) кожен навчальний матеріал опрацювати в такий спосіб:
               а) прочитати його в динаміці, щоб зрозуміти загальну сутність;
               б) вдруге прочитати навчальний матеріал, осмислюючи кожне слово та
          речення;
               в)  за  третім  разом  виокремити  основні  поняття,  сутність  явищ  та
          процесів, їх структуру і зміст, а також зв’язки між ними;
               г) записати все це в конспект;
               д) установити зв’язок із попереднім навчальним матеріалом;
               е) самостійно відповісти на всі контрольні питання з цієї теми.

               Самостійна  підготовка  студента  до  семінарських,  практичних  і
          лабораторних  занять.  Важливе  місце  у  навчальній  роботі  ВНЗ  належить
          лабораторним, практичним заняттям і семінарам. Кожен із цих видів занять
          має свою дидактичну мету [1, 4].
               Головна  мета  семінарських  занять  –  сприяти  поглибленому
          засвоєнню найскладніших питань навчального курсу, спонукати студентів до
          колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу
          явищ  і  проблем,  активізувати  до  самостійного  вивчення  наукової  та
          методичної літератури, формувати навички самоосвіти.
               У процесі підготовки до семінару студенти самостійно відпрацьовують
          літературу  (навчальну,  методичну,  наукову),  вчаться  критично  оцінювати
          різні  джерела  знань.  Науково-педагогічний  працівник  організує  дискусію  із
          завчасно  визначених  тем,  до  яких  студенти  готують  тези  відповідей  або
          індивідуально  виконані  реферати-доповіді.  Такі  семінари  називають  також
          семінарами-дискусіями.
               У  практиці  роботи  вищої  школи  виокремлюють  три  дидактичні  типи
          семінарів: просемінари, семінари і спецсемінари.
               Семінарські  заняття  потребують  від  студентів  ретельної  підготовки.
          Готуючись,  студент  має  ознайомитися  з  планом  семінарського  заняття,
          рекомендованою літературою.
               Спочатку  треба  ознайомитися  з  матеріалом  за  темою  семінару,  що
          вміщений  у  навчальних  посібниках.  Це  дасть  змогу  скласти  загальне


                                          43
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48