Page 30 - 6501
P. 30

λ<1,35    характеризують      розподілення,    що     відповідають
            нормальному або логнормальному законам.
                                    2
                Критерій Пірсона χ  дозволяє також перевірити гіпотезу про
            те,  що  випадкова  величина  підлягає  закону  нормального
            розподілу.  Цей  критерій  використовується  і  для  інших
            розподілень,  в  цьому  і  заключається  його  перевага.  Для  цього
            необхідно  порівняти  абсолютні  або  відносні  частоти  або
            частості  емпіричного  розподілення  вибірки  з  можливим
            теоретичним       розподіленням,       відповідної     генеральної
            сукупності.  Мірою  відмінності  між  емпіричним  і  прийнятим
            гіпотетичним  розподіленням  служить  різниця  між  частотами,
            що     спостерігаються     Z i   (i=1,2,3….К)    і   відповідними
            теоретичними частотами Z T  для одного і того ж і-того інтервалу.
                                                    2
                Таким  чином,  критерій  Пірсона  χ   характеризується  сумою
            квадратів відхилень емпіричних частот Z i від теоретичних Z T , та
            віднесених до теоретичних частот Z T:

                                        n  Z (   Z ) 2
                                   2      i   T    ,                                (3.13)
                                         i 1  Z T

                                                               2
                Для  перевірки  за  допомогою  критерію  χ   гіпотези  про
            нормальний  закон  розподілу  в  якості  оцінок  М  і  St
            використовують середньоарифметичне значення параметра  X  і
            дисперсію D.

                        3.3 Вказівки щодо підготовки до заняття

                До лабораторної роботи необхідно мати наступну апаратуру,
            обладнання та матеріали:
                – калькулятор, або персональну ЕОМ;
                –  таблицю  даних  петрофізичних  вимірювань  на  зразках
            гірських порід;
                – міліметрівку або масштабний логарифмічний папір;
                – лінійку, олівець, витиральна гумка.

                            3.4 Порядок проведення заняття

                3.4.1  Заносять  дані  у  варіаційну  таблицю  з  певним  кроком
            квантування.
                Визначають розмах R, число інтервалів групування К та крок
            квантування ∆:


                                             30
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35