Page 5 - 6500

ЛЕКЦІЯ 1 СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ІНФРАСТРУКТУРА»

1.1 Поняття туристичної інфраструктури.
Термін "туристична інфраструктура" - латинське словосполучення, що складається з
понять "іпfrа" (під) та "sturtura " (будова, розташування), пройшов тривалий шлях
розвитку. На початку XX ст. під інфраструктурою розуміли комплекс споруд, які
забезпечували дії збройних сил, - склади, військові бази, полігони та ін. У 40-х роках
поняття "інфраструктура" почали використовувати для групи галузей, котрі забезпечували
функціонування промислового та сільськогосподарського виробництва. С. Юрченко
зазначає, що цей термін з 50-х років широко застосовують в економічній літературі. Під
інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей і видів діяльності, які обслуговують і
виробничу, і невиробничу сфери економіки. На думку ж С. Синько та М. Скринько,
інфраструктура як складова економіки, являє собою сукупність суб'єктів господарювання і
специфічних акумульованих на певній території об'єктів загальноекономічного
призначення, що задовольняють матеріальні, духовні й соціальні потреби людини через
надання комплексу послуг з метою створення загальних умов для ефективного
функціонування процесу суспільного відтворення та нормальної життєдіяльності людини.
У подальшому розвитку поняття "інфраструктура" все більше уваги вчені
приділяють його поділу за сферами діяльності людини: на виробничу інфраструктуру,
необхідну самому процесові виробництва, і на соціальну інфраструктуру (охорона
здоров'я, освіта, культура, побутове обслуговування і под.), що забезпечують повноцінне
життя населення на локальному чи регіональному рівнях. Причому інфраструктуру
розглядають як комплекс галузей і сфер діяльності, що створюють загальні умови для
функціонування інших галузей.
Туристична інфраструктура у нашому розумінні - це сукупність підприємств,
установ і закладів, діяльність яких спрямована на задоволення потреб людей, котрі беруть
участь в оздоровленні або відпочинку, а також шляхів сполучення і транспорту та об'єктів
розміщення туристів, що забезпечують умови стабільного функціонування. Ми
розглядаємо її цілісною системою, що складається з двох підсистем: соціальної та
виробничої, які взаємопов'язані та взаємообумовлені відносно обслуговуючого суб'єкта. У
свою чергу інфраструктура певною мірою формує туристичні регіони, сприяє туристичній
спеціалізації та профілю господарювання, адже завдяки наявності інфраструктурних
зв'язків між окремими об'єктами визначають якість обслуговування на тій чи іншій
території.
Інфраструктуру окремого територіально-туристичного поєднання дослідники М.
Рутинський і О. Стецюк розглядають у такому поєднанні послуг:
- з переміщення туристів (і в межах регіону відвідування, і транзитним проїздом його
територією) різними видами транспорту;
- гастрономічні (забезпечення туристів харчуванням);
- екскурсійні (послуги екскурсоводів, перекладачів, супровідників груп);
- рекламно-інформаційні й збутові (послуги закладів із бронювання місць на транспорті, у
засобах розміщення, інформаційно-туристичних центрах, рекламних агентствах, медіа,
видавництвах та ін.);
- зі задоволення пізнавальних, розважальних і побутових інтересів;
- торговельних підприємств;
- юридичних, банківських і страхових установ;
- контрольно-адміністративних органів (прикордонних, митних, міліцейських служб,
овіри та ін.).
Розвиток соціальної інфраструктури повинен відповідати високим стандартам
обслуговування, адже турист, віддалений від постійного місця проживання і максимально
звільнений від повсякденних турбот, вимагає ефективного обслуговування у вільному
часопроведенні. Тут вагоме місце належить закладам розміщення туристів, громадському