Page 60 - 6500

екологічної ситуації, що не в останню чергу пов’язано із зменшенням кількості екологічно
небезпечних підприємств та скороченням викидів ними забруднюючих речовин. Так, за
даними ГУ статистики в Харківській області, у 2015 році обсяг викидів забруднюючих
речовин склав 148,7 тис. тонн, що на 114,4 тис. тонн менше, ніж у 2014 році. За останній
рік в області також на 20% скоротилося споживання води. Як наслідок, за індексом
розвитку екологічної підсистеми Харківська область посіла четверте місце серед інших
областей України з індексом 1,484.
За індексом розвитку рекреаційної системи Харківська область посідає останнє 22-е
місце в Україні з індексом 0,8025. Не заважаючи на те, що область має високий природно-
рекреаційний потенціал і широку мережу колективних засобів розміщення, що нараховує
221 одиницю (3% від їх загальної кількості по Україні), більшість цих засобів
сконцентрована у м. Харкові та Вовчанському районі. Крім того, в області відчувається
дефіцит якісного рекреаційного сервісу, який би сприяв розвитку внутрішнього та в’їзного
туризму. Як наслідок, протягом 2014-2015 років на Харківщині зріс коефіцієнт
використання місткості із 0,19 до 0,28, проте кількість туристів скоротилася більш ніж
удвічі і в 2015 році склала 31,2 тисячі осіб (проти 71,8 тис. у 2014 році). Значною мірою на
таку ситуацію вплинула наближеність Харківської області до зони проведення АТО та
низка терористичних актів, що була скоєна в самому Харкові.
На 1 січня 2016 року увесь житловий фонд Харківської області складав 65268,7 тис
м2, в т.ч. міський ЖФ 51006,9 м2. В середньому на одного міського жителя припадало
23,5 м2 житла і сільського - 26,9 м2. При цьому в області нараховувалось 4113 будинків
ветхого житлового фонду загальною площею 516 499 м2 і 746 аварійних будинків,
загальною площею 48174 м2). Не зважаючи на те, що у 2015 році порівняно з 2014 роком
в області суттєво зріс рівень капітальних інвестицій і темпи житлового будівництва, це
практично ніяк не вплинуло на вирішення житлових проблем більшості громадян,
оскільки житлове будівництво переважно стосувалося не соціального, а комерційного
житла. При цьому, зростало навантаження на комунальні мережі тепло і водопостачання
та водовідве- дення, значна частина з яких і так знаходяться у аварійному стані та
потребує модернізації.
За рівнем розвитку освітньої інфраструктури Харківська область посідає одне з
провідних місць в Україні. Зокрема за кількістю навчальних закладів область займає 6
місце, а за чисельністю осіб, які в них навчаються - 4-те. У нашому рейтингу за індексом
розвитку освітньої інфраструктури Харківська область посідає 9 місце серед інших
регіонів України з індексом 0,9843.
Попри це, на початок 2016 року в області діяло 712 дошкільних навчальних закладів,
818 загальноосвітніх, 65 професійно-технічних і 69 вищих навчальних закладів Г-ГУ
рівнів акредитації. На цей час у професійно-технічних закладах навчалося 15 тис. учнів,
що на 600 осіб менше, ніж у 2014 році, а у вищих навчальних закладах всіх рівнів
акредитації - 178,1 тис. студентів, що на 8,4 тис. (4,5 %) менше, ніж у 2014/2015
навчальному році.
Харківська область має розгалужену систему охорони здоров’я та потужний по-
тенціал розвитку галузі. В регіоні працює 511 закладів охорони здоров’я різної форми
власності та підпорядкування, а також існує розвинена система підготовки медичних
працівників.
У нашому рейтингу за рівнем розвитку медичної інфраструктури Харківська область
посідає 3 місце серед інших регіонів України з індексом 1,0133. Це зумовлено тим, що
протягом 2015 року в області дещо зросла забезпеченість лікарями, а також на
збільшилась планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів.
При цьому значною проблемою залишається хронічне недофінансування галузі
охорони здоров’я та зниження якості обслуговування населення. Як наслідок, протягом
останнього десятиріччя рівень захворюваності населення Харківської області залишається
вищим за середньоукраїнський, а також спостерігається зростання показників смертності.