Page 19 - 6500

хоча б стабільності економіки та пожвавлення торгівлі, проте на Вінниччині цей показник
є одним із ключових факторів гальмування розвитку інфраструктури загалом. За ним
Вінницька область посідає 13 із 22 місць із показником 0,96 або ж -4,1%. Причина у
зменшенні як вантажо-, так і пасажирообороту автомобільного транспорту. Разом з тим, у
2014-2015 роки через обмеженість коштів, що надходили із Державного бюджету,
фінансування дорожнього господарства спрямовувалось в основному на підтримання
наявної мережі доріг. Серед завдань, які можуть та повинні бути виконані на
регіональному рівні - оптимізація та вдосконалення маршрутної мережі внутрішньо
обласних, приміських та міжміських автобусних маршрутів загального користування, а
також узгодженість залізничних та автобусних сполучень; поліпшення якості
обслуговування громадян; зрозуміла та ефективна система відшкодування втрат
перевізників від перевезення пільгових категорій населення; оновлення автобусного
парку; запровадження електронного квитка у обласному центрі. Збільшення вантажообіту
залежить більше від загального оздоровлення економіки країни та виходу з рецесії.
Значний вплив на результати діяльності економіки області за 9 місяців 2015 року має
збиткова в цілому діяльність підприємств транспорту, складського господарства,
поштової та кур’єрської діяльності, які отримали негативний сальдовий фінансовий
результат у сумі 219,2 млн.грн. збитку, і їх обсяг в порівнянні із відповідним періодом
2014 року зріс у 23,8 рази, або на 210,1 млн.грн. В результаті цього Вінниччина серед 22
областей має найгірший індекс розвитку складової зв’язку. Незважаючи на те, що
динаміка рівня забезпеченості мобільним зв’язком та щільність покриття мережею
Інтернет як складових індексу є на прийнятному рівні (1,15 та 1,17 відповідно), інша
складова - індекс споживчих цін на послуги зв’язку - становить лише 0,62 через порівняно
низький дохід від
Таблиця 1 — Розраховані індекси розвитку надання послуг
інфраструктури пошти і зв’язку.
Складові інфраструктури Значення За
Індекс Рейтинг
(підсистема) індексу результатами
Транспортна підсистема ІРт.с. 0,959 13 розрахунку 9-ти
Підсистема зв'язку ІРс.з. 0,944 22 індексів розвитку
Екологічна (природоохоронна) ІРп.с. 1,046 19 інфраструктури
підсистема ІРр.с. 1,131 11 Вінницької області
Рекреаційна підсистема (туризм)
Підсистема житлово-комунального ІРс.жкг 1,952 8 інтегральний індекс
господарства ІРо.с. 1,018 1 склав 1,09. Це
Освітня підсистема
Медична підсистема ІРм.с. 0,998 15 означає, що в
Підсистема соціального забезпечення ІРс.с.з. 1,005 11 порівнянні із
відповідними
Культурна підсистема ІРк.с. 1,019 18
показниками 2014
Інтегральний індекс динаміки
ІРінф. 1,09005 11 року у 2015 році
розвитку інфраструктури
динаміка розвитку
інфраструктури в області склала 9,02%. На фоні загальнодержавного показника 1,06 або ж
6,15% такі дані є відносно непоганими, оскільки на 46,7% динаміка розвитку інфра-
структури в області краща, ніж в країні загалом. Водночас, при порівнянні із лідерами
рейтингу серед всіх областей (Кіровоградська 1,24 або ж 24,28% та Тернопільська 1,23 або
ж 22,76%) стає зрозуміло, що деякі області досягли кращих результатів у відносно рівних
умовах, а тому, очевидно, є перспективи для росту.
В межах Вінницької області необхідно звернути увагу на природоохоронну підсис-
тему, оскільки в решті областей вона забезпечує динаміку росту для індексу, а в даному
випадку - фактично ні. Однією із причин є один із найбільших в Україні показників
ветхих та аварійних водопровідних мереж - більше 35% від загальної кількості. Через
неналежний технічний стан водопровідних мереж непродуктивні втрати питної води
становлять 30% загального обсягу води, відпущеної споживачам. Окрім забезпечення