Page 18 - 6500

• індекс розвитку медичної складової - 0,99 або ж -0,2%.
Дані по Вінницькій області відносно корелюються із даними в загальнодержавному
масштабі щодо основних сфер, які забезпечували динаміку розвитку інфраструктури -
ЖКГ, рекреація, природоохорона. Так, вже згадана вище підсистема житлово-
комунального господарства в області показала індекс зростання на рівні 1,95 або ж 95,2%,
тоді як по країні загалом відповідний показник становить 1,23 або ж 22,68%. Даний
показник дозволив Вінницькій області зайняти 8 місце серед 22 областей. Індекс розвитку
рекреаційної підсистеми в області становить 1,13 або ж 13,1%, тоді як загалом в Україні -
1,22 або ж 22,48%. За цим показником Вінницька область посідає 11 місце із 22 можливих.
Виключенням щодо кореляції по основним сферам зростання є природоохоронна
підсистема: індекс розвитку цієї складової в масштабах країни склав 1,2 або ж 20,09%,
проте в межах регіону даний індекс становить лише 1,05 або ж 4,6%. Окрім цього, за
індексом розвитку природоохоронної підсистеми Вінницька область посідає лише 19
місце серед 22 областей.
Решта індексів розвитку складових інфраструктури у регіоні (соціальне забезпе-
чення, освіта, культура) демонструють невелику динаміку до зростання. Так, індекс
розвитку системи соціального забезпечення склав 1,005 або 0,5%, що дозволило
Вінницькій області посісти 11 місце в рейтингу за цим показником. Індекс розвитку
освітньої складової становить лише 1,018 або ж 1,8%, однак це забезпечило регіону 1-е
місце серед інших, оскільки жодна з інших областей не показала позитивну динаміку. За
індексом розвитку культурної складової Вінниччина посіла 13 місце із 22 з показником
1,019 або ж 1,9%.
Одним із показників, який у порівнянні із 2014 роком показав низхідну динаміку у
2015 році, став індекс розвитку медичної складової. Причиною цього стало зменшення
показника забезпеченості населення лікарями: у 2014 році він складав 49 тис. лікарів на 10
тис. населення, тоді як у 2015 - 48,7 (різниця - 0,6%).
Основна причина - низька заробітна плата, яка є неконкурентною, що, в свою чергу,
впливає на зниження престижу професії та небажання молоді працювати за спеціальністю
(велика частина віддає перевагу роботі у фармацевтичних компаніях). В результаті не
вистачає нових лікарів, які б заміняли тих, що йдуть на пенсію. З іншої сторони
демотивуючими факторами є також застаріле технічне оснащення та стара матеріально-
технічна база загалом (приміщення, меблі, транспорт). Як результат, Вінницька область за
індексом розвитку медичної складової посідає 15 місце серед 22 областей.
Одним із методів для збільшення забезпеченості населення лікарями може бути
подальший розвиток та виконання програм «місцевих стимулів» в районах області.
Наприклад, навчання за кошти місцевих бюджетів на певних спеціальностях, необхідних в
майбутньому конкретному медичному закладу цієї громади, із обов’язковим
направленням на роботу такої особи в цю громаду та можливим забезпеченням її
службовим житлом. Станом на 2016 рік у Вінницькому Національному медичному
університеті в рамках програм «місцевих стимулів» за рахунок коштів місцевих бюджетів
навчається біля 70 студентів - майбутніх сімейних лікарів.
З метою створення належних умов праці та виділення окремого приміщення для
обслуговування населення сімейними лікарями у новозбудованих багатоквартирних
будинках, можуть бути внесені зміни до Державних будівельних норм щодо накладення
зобов’язань на забудовників передбачати у своїх проектах такі приміщення, які потім
будуть передаватись на баланс місцевих рад. Також доцільно забезпечити переведення
котельного обладнання закладів охорони здоров’я на альтернативні види палива
(комплексна державна програма): в перспективі це зменшить видатки на оплату
енергоносіїв, за рахунок чого збільшиться обсяг коштів на закупівлю сучасного
обладнання і медикаментів.
Хоча низький індекс розвитку транспортної складової - загальноукраїнська
тенденція (лише 4 області показали хоч якийсь ріст) і потребує державної програми чи