Page 24 - 6500

мають негативний вплив на перспективи розвитку території.
Дніпропетровська область отримала найнижчий показник інтегрального індексу
розвитку транспортної складової (0,8872639). Не зважаючи на реалізацію ряду
регіональний програм розвитку певних видів транспорту рівень зношеності рухомого
складу залишається надзвичайно високим. До найбільш пріоритетних заходів, для
поліпшення показників у транспортній сфері можна включити масштабне оновлення
рухомого складу, будівництво нових станцій метро у м. Дніпро, оновлення зупиночних
комплексів, проведення прозорих конкурсів з відбору перевізників, проведення замірів
пасажиропотоку для формування маршрутної мережі, визначення реальних обсягів
компенсації за перевезення пільгової категорії пасажирів, запровадження єдиного
електронного квитка для усіх видів транспорту, забезпечення суворого контролю за
дотриманням перевізниками Правил дорожнього руху.
Що стосується підсистеми зв’язку, то доцільно проводити заходи із інтенсифікації
процесу інформатизації малих населених пунктів. Ураховуючи поширення доступу до
Інтернету за допомогою технології 3G даний напрямок вбачається доцільним для
підтримки на регіональному рівні процесів електронізації адміністративних послуг.
Запровадження електронних сервісів та доступу до адміністративних послуг за допомогою
ресурсу iGov.org.ua наближає адміністративні послуги до мешканців віддалених
населених пунктів. Наступник етапом має стати повноцінна роботи Державного порталу
адміністративних послуг та переведення усіх результатів адміністративних послуг в
електронну форму (та їх подальше використання усіма органами влади на рівні із
паперовими документами), що дозволить не витрачати час і кошти на отримання
результатів послуг у паперовому вигляді.
За інтегральним індексом розвитку складової соціального забезпечення Дніпро-
петровська область займає 19 позицію (0,992943). Для виправлення ситуації, яка
викликана негативними наслідками проведення АТО у окремих районах Донецької та
Луганської областей, на регіональному рівні мають бути запроваджені реально діючі
програми соціального захисту та підтримки внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО
(працевлаштування, реабілітації, освіти й навчання, підприємницької діяльності).
Окремим аспектом даної проблеми є недоступність публічних закладів (органів влади,
закладів культури, освіти, торгівлі та ін.) для різних груп маломобільних громадян,
відсутність у громадському транспорті можливостей для таких людей.
За інтегральним індексом розвитку рекреаційної складової Дніпропетровська
область займає 21 позицію (0,8098166). Хоча туристична індустрія Дніпропетровщини
представлена 294 суб’єктами підприємницької діяльності, лише за 1 рік їх кількість
зменшилася на 10%. Порівняно із 2014 р. зменшилася кількість туристів з 439 650 осіб, до
418 265 осіб у 2015 р.
Одним із заходів поліпшення розвитку рекреаційної складової у Дніпропетровській
області є розробка регіональної цільової програми для стимулювання розвитку
рекреаційного потенціалу й створення підприємств у цій галузі, відкриття нових
туристичних маршрутів до визначних місць тощо. Також варто передбачити поширення
інформації про лікувальні та мінеральні води, рекреаційні можливості 22 районів
Дніпропетровської області, створення туристично-інформаційних центрів у містах.
Таким чином, для подальшого розвитку інфраструктури в Дніпропетровській області
має відбуватися чітка координація зусиль регіональної влади із органами місцевого
самоврядування, що дозволить більш ефективно та результативно використовувати наявні
ресурси. Діяльність органів влади не має обмежуватися пошуком інвестиційних коштів
для промисловості. Частина із зазначених вище заходів може бути реалізована
інститутами громадянського суспільства самостійно, або у співпраці із органами влади.
Налагодження взаємодії влади із третім сектором сприятиме залученню коштів
міжнародних фондів для реалізації спільних проектів у сфері розвитку інфраструктури.