Page 9 - 6475

На основі довготривалих та регулярних досліджень фізичних та
хімічних параметрів повітряного середовища території розміщення

об’єктів туристичного спрямування виникає можливість планувати та
реалізовувати оптимальну відпочинково-оздоровчу програму заходів під

час перебування клієнтів, напр., організовувати походи, прогулянки,
спортивні ігри, екскурсії тощо.

Вимірювання температури проводять термометрами. Найбільш

поширеними є термометри з шкалою у градусах Цельсія, однак у деяких

країнах використовують шкали Реомюра і Фаренгейта. Міжнародною

шкалою є шкала Кельвіна. Спільним для усіх шкал є наявність двох

характерних точок, одна з яких відповідає температурі танення льоду

дистильованої води, а інша – температурі кипіння води при

барометричному тиску 760 мм рт. ст. На шкалі Цельсія відстань між цими
0
точками поділена на 100 рівних частин ((0-100) С), Реомюра – на 80 частин
0
0
((0-80) Р), Фаренгейта – на 180 частин ((32-212) Ф), Кельвіна – на 100
частин ((273-373)К).

Для вимірювання використовують ртутні або спиртові термометри,

які у місці вимірювання витримують 5 хвилин, щоб рідина у резервуарі

термометра набула температури навколишнього середовища.

Вологість повітря у гігієнічній практиці характеризують відносною

вологістю – відсотковим співвідношенням абсолютної та максимальної

вологості на момент спостереження. Абсолютна вологість – це кількість

3
вологи (у грамах), що міститься і 1 м повітря при даній температурі.
Абсолютну вологість визначають за допомогою психрометрів (станційного

психрометра Августа, аспіраційного психрометра Ассмана). Відносну

вологість визначають за допомогою спеціальних таблиць.

Атмосферний тиск вимірюють за висотою стовпчика ртуті, що

урівноважує цей тиск. Тиск атмосфери, що урівноважує стовпчик ртуті

0
заввишки 760 мм рт.ст. при температурі 0 С на рівні моря і географічній
0
широті 45 , вважають нормальним. При цьому атмосфера тисне на
10