Page 67 - 6469

поняття «самоочевидність». Другий полягає в усуненні
розрізнення між посилками та висновками і в утвердженні,
що пізнання полягає в когерентності всякого предмета віри.
Третій і найрадикальніший, полягає у повному вигнанні
поняття «пізнання» та в заміні його «вірою, що обіцяє успіх»,
де «успіх» може, ймовірно, трактуватися біологічно.
Ми, скоріш за все, дійшли висновку, що питання пізнання є
питанням ступеня очевидності. Вища ступінь очевидності
полягає у фактах сприйняття та в неспростуванні дуже
простих доводів».
(Філософія. Хрестоматія: Навч. посібник / За ред.
Дротянко Л. Г., Матюхіної О. А., Онопрієнка В. І. – К.: Вид-во
НАУ, 2009. – С. 154-155.).

Рекомендована література та першоджерела
для опрацювання теми

1. Добронравова І. С. Новітня західна філософія науки :
підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К.: ПАРАПАН, 2008. –
214 с.
2. Кун Т. Структура наукових революцій // Філософія.
Природа, проблематика, класичні розділи. Хрестоматія : навч.
посібн. / В. П. Андрущенко, Г. І. Волинка, Н. Г. Мозгова та
ін.; За ред. Г. І. Волинка. – К.: Каравела, 2010. – С. 142-143.
3. Маєвський О. Фрагментарність пізнання і адаптивна
раціональність // Філософська думка. – 2012. – № 3. – С. 86-93.
4. Палагнюк М. М. Філософські проблеми наукового
пізнання: метод. вказівки. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ,
2015. – 77 с.
5. Семенюк Е. П. Філософія сучасної науки і техніки:
підручник / Е. П. Семенюк, В. П. Мельник. – Львів : Світ,
2006. – 152 с.

67