Page 18 - 6469

конфуціанство, моїзм, легізм, які визначали стиль життя,
особливості світорозуміння та світосприйняття.
Даосизм, будучи одночасно і релігією, і філософською
системою, мав на меті піднести творчу сутність людини до
рівня могутності природного буття. Основу філософії даосів
становлять категорії «дао» і «де». Студентам варто зауважити,
що основу вчення Лао-цзи, легендарного засновника
даосизму, становить соціальна та етична проблематика.
Схожі проблеми були предметом осмислення ще одного
провідного мислителя Давнього Китаю Конфуція. Він одним
із перших звернувся до питань суспільної моралі, людяності
та законів людського співжиття. На думку Конфуція, у
формуванні моральних принципів виховання особливу роль
відіграє сім’я. Мислитель обстоював принципи поваги до
старших, синівської і братньої доброчесності, поваги до
предків як основи політичної стійкості, зміцнення моральності
серед людей. Реалізацію принципу гуманності,
людинолюбства Конфуцій пов’язував з довірою, яка повинна
підкріплюватися підвищенням матеріального рівня життя
народу. Розвиток суспільства, вдосконалення людини і
людських взаємин прямо залежать від стану освіти окремо
взятого його члена. Він вважав, що знання людина отримує
від народження, від природи та в процесі навчання. У
взаємовідносинах Конфуцій радив дотримуватися принципу
«золотої середини», що посприяє досягненню супільної
злагоди.
3. Етапи розвитку античної філософії. Космоцентризм
ранньої грецької філософії.
Опрацьовуючи дане питання, потрібно насамперед
з’ясувати суть та етимологію терміну «античність». Важливо
зафіксувати, що поняття «античний світ» запровадили у
широкий вжиток гуманісти італійського Відродження на
означення греко-римської культури. Слово античність (від
латинського antiques – стародавній) вживається як синонім

18