Page 30 - 6464

трапляються випадки, коли з різних причин рецензент не бажає, аби його
прізвище розкривалося авторові. Тоді замість копії рецензента редакторові
доцільно підготувати авторові листа, детально виклавши в ньому ті зауваження
рецензента, з якими видавництво погоджується.
2) Після завершення рецензування за роботу з оригіналом можна
братися редактору. Йдеться про початок редагування.
У зв'язку із комп'ютеризацією видавництв і перенесенням сюди з
поліграфічних підприємств практично усіх процесів, пов'язаних із складанням,
верстанням, макетуванням і виведенням на плівки готового оригінал-макета
видання, придатного для поліграфічного відтворення, редакційний процес у
видавництвах різного типу організований по-різному. У переважній більшості
невеликих, нечисленних за штатом, видавництв чи не всі функції підготовки до
друку видання (редагування; складання; верстання, включно з технічним й
художнім; коректура) здійснює одна людина. Хоча суміщення в одній особі
кількох важливих функцій редакційно-видавничого процесу можливе, однак це
однозначно негативно відбивається на якості підготовки майбутнього видання.
Практика видавничої справи вже довела, що одна людина не може бути і
редактором, і коректором одного й того ж видання. Якою грамотною і
досвідченою вона б не була, помилки в оригінал-макеті будуть неминучими.
Пояснення просте: при повторному читанні одного й того ж тексту відбувається
процес звикання до нього, тому видавничі й коректорські помилки вже не так
помітні. Потрібна «свіжа голова».
Нині в запалі зробити «революцію» в редагуванні завдяки появі на столі
редактора комп'ютера, деякі вчені та практики поспішили оголосити коректуру
зайвою ланкою редакційно-видавничого процесу, а сам цей процес спростити
ще й за рахунок ліквідації коректурного обміну версток на папері. Однак, часто
така непрофесійна поспішність призводить до зниження якості видань. Верстку
поки що не можна доводити до кондиції лише на екрані — без паперового її
варіанту. Ця вимога є особливо актуальною, коли йдеться про серйозні,
престижні видання.
Таким чином, зосередимо увагу на одному з оптимальних варіантів
порядку проходження оригіналу в редакції видавництва.
1. Перше читання (чи детальний перегляд) оригіналу редактором та його
аналіз. Раніше обов'язковою умовою завершення першого читання було
складання редакторського висновку і затвердження його головним редактором.
Нині переважна більшість видавців цю давню вимогу радянського видавничого
процесу ігнорують.
2. Редагування тексту редактором.
3. Робота з відредагованим текстом технічного і художнього редакторів
перед верстанням. Обумовлюються гарнітури і розміри шрифтів основного,
допоміжного, службового текстів, заголовків, а також різноманітні виділення,
відступи, спуски; вказуються місця для елементів художнього оформлення,
колонтитулів, колонцифр тощо.

29