Page 47 - 6447

Розділ 2.
АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

РЕКРЕАЦІЙНОЇ ТЕРИТОРІЇ

Принципи розміщення рекреаційних комплексів:
локалізаційне (поодиночне розміщення закладів, об'єктів і
територій рекреаційного призначення), концентраційне (зростання
чисельності рекреантів та кількості рекреаційних закладів і об'єктів,

збільшення кількості супутніх підприємств, формування
рекреаційної спеціалізації), комплексо-утворююче (системне) —
виділення рекреації в провідну функцію зайнятості населення, всі

інші галузі — як допоміжні та супутні.
Умови й фактори рекреаційного районоутворення.
Під впливом певних умов і факторів розвитку окремих галузей
складаються галузеві райони – так само в туризмі під впливом

специфічних факторів і умов формуються туристські райони.
Туристське районування являє собою один із видів соціально-

економічного районування.
Під умовами рекреаційного районоутворення варто розуміти
загальні особливості природного й соціально-економічного
середовища у яких відбувається формування й функціонування

туристських районів.
Природне середовище рекреаційного районоутворення являє
собою територіальне сполучення природних туристських ресурсів і

природної обстановки їхнього освоєння. Природне середовище
впливає на:
– диверсифікованість туристських потреб;
– потенційну рекреаційну спеціалізацію;

– зовнішні обриси території району;
– напрями, види й комплексність туристського обслуговування;
– сезонність туристського обслуговування.

Соціально-економічне середовище в рекреаційному
районоутворенні представлено у двох аспектах:
1. Ресурси соціально-економічного походження. До них належать:
археологічні, історичні, містобудівні, архітектурні, культурні визначні

пам'ятки, унікальні спорудження й промислові об'єкти.
2. Зовнішня й внутрішня обстановка формування туристських

районів як системних утворень. До зовнішніх умов належать ті з
них, вплив яких відбувається в результаті просторової взаємодії

47