Page 23 - 6447

своєму «Поучении» заповідав синам добре приймати гостей,
вшановувати їх, тому що ці люди, «мимо ходячи», рознесуть по
світу добру або лиху вість. На Русі попередниками перших готелів
були заїжджі двори. З'явилися вони в ХІІ–ХШ ст. і називалися

(ямами). З XV ст. у великих містах з'являються вітальні двори, що
відрізняються від заїжджих тим, що, крім розміщення й
харчування, тут були можливі здійснення комерційних операцій,

тобто в них поєднувалися мебльовані кімнати, торговельні ряди,
крамниці, склади. Гостинний двір – давньоруська назва приміщень
переважно для оптової торгівлі, створюваних спочатку для
іноземних або приїжджих купців – гостей. Зразками служили

однорідні об'єкти, що були розміщені в Західній Європі.
У XV ст. постоялі двори створювалися при поштових
станціях, що перебували в підпорядкуванні Ямського наказу. До

XV ст. відносять також будівництво у великих містах гостинних
дворів, які відрізнялися від постоялих тим, що, крім розміщення і
харчування, тут були створені умови для здійснення комерційних

операцій.
У XVI – першій половині XVII ст. одним із торговельних
центрів Східної Європи був Київ, через який проходили купецькі

каравани з Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови,
Греції, Угорщини, країн Західної Європи, що прямували до
Московської держави. Українські купці мали право безмитної
торгівлі в прикордонних містах Московії. Для них створювали

спеціальні гостинні двори. На чумацьких і торговельних шляхах
України здавали в оренду корчми, що не тільки вели торгівлю
хмільними напоями, а й були пристановищем для подорожніх.

У другій половині XVII ст., коли «козацька християнська
республіка» була розташована на острові Чортомлик, на її території
біля порту височів «Грецький дім» – приміщення для іноземних
посланців і купців. Адже Запорізька Січ сама вела жваву торгівлю,

а до того ж була транзитним пунктом у торгівлі всіх українських
земель і Московської держави з країнами Сходу. Крім того, Київ
став одним із центрів паломництва, що зумовило потребу в

будівництві готелів для прочан біля стін Печерського монастиря. В
Україні до прочан ставилися з великою шаною. Миряни вважали за
честь прийняти богомольців на ночівлю, а то й на кілька днів,

пригостити, дати харчів на дорогу. Після приєднання України до
Російської імперії (кінець XVIII ст.) почалось будівництво

23