Page 34 - 6444
P. 34

Політологічні  теорії  визначають  закономірності  розвитку  та

            функціонування  демократії,  політичної  культури,  місця  і  ролі  її
            змісту в управлінській діяльності.
                   Теорії  конфлікту  (конфліктологія,  управління  трудовими
            конфліктами)             відображають             психологічні            принципи            та
            закономірності формування трудових відносин, природу виникнення
            конфліктів та їх шляхи розв’язання.

                   Науки про працю: фізіологія праці, психологія праці, соціологія
            праці,  технологія  праці,  педагогіка  праці,  та  інші  розкривають
            особливості  впливу  статевовікових  особливостей  на  професійну
            діяльність, методи управлінської діяльності.
                   Культурологічні  теорії  виступають  основними  детермінантами

            управлінської  діяльності,  оскільки  в  них  розкриваються  духовні
            якості та творчий потенціал кожної людини.
                   Таким  чином,  міждисциплінарний  зміст  науки  управління
            персоналом  обумовлюється  великою  кількістю  сторін,  аспектів
            людини, що впливають на її поведінку у підприємстві. Дослідження в
            межах  науки  управління  персоналом  допомагають  менеджерові-

            практикові  простежити  еволюцію  своїх  майбутніх  вчинків  і  їхні
            можливі  наслідки,  що  у  свою  чергу  підвищує  ймовірність
            формування оптимального варіанту поведінки.
                   Аналіз  наукових  джерел  дозволяє  визначити  значущість

            кадрового  менеджменту  як  науки  і  наукової  дисципліни  на  двох
            рівнях: теоретичному та практичному.
                   На теоретичному рівні значимість наукової дисципліни полягає
            в  одержанні  нових  знань  шляхом  опису  і  класифікації  явищ,
            встановленні  причинно-наслідкових,  функціональних  і  інших
            взаємозв'язків  і  закономірностей  між  ними,  прогнозуванні  типових

            організаційних ситуацій. На прикладному рівні – у зміні і перетворені
            реальних  виробничих  ситуацій;  розробці  конкретних  моделей,
            проектів  і  пропозицій  для  підвищення  ефективності  використання
            робітників;         конструюванні            практики         кадрового          управління;
            розробкою  теорії,  стратегії,  техніки,  способів  і  засобів  управління

            персоналом;  раціоналізації  глибокого  критичного  осмислення
            практичного  управління  людьми  і  його  орієнтацією  на  вимоги
            економічної  (ділової)  і  соціальної  ефективності.  Ці  два  рівні  є
            взаємозалежні,  що  обумовлені  з  однієї  сторони,  теоретичною
            методологією конкретного аналізу і проектування, з іншої – даними
            прикладних  досліджень,  які  складають  базу  для  побудови  гіпотез  і

            розвитку теорії управління.




                                                           34
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39