Page 12 - 6442
P. 12

Основним поняттям растрової графіки є
               роздільна здатність.
                     Кількість  пікселів,  що  характеризує
               растрове         зображення,         називають
               “роздільність”     (resolution).   Роздільність
               вказує  на  кількість  елементів  зображення,
               пікселів   чи  точок,     використаних      при
               виведенні зображення на екран або друк.

                                                                                     Рисунок 1.5

                     Роздільна здатність зображення – це властивість самого зображення, яка вимірюється
               в  точках  на  дюйм  (pixels  per  inch,  ppi  або  dots  per  inch,  dpi)  і  задається  при  створенні
               зображення в графічному редакторі чи за допомогою сканера. Значення роздільної здатності
               зображення  зберігається  у  файлі  зображення  і  нерозривно  пов'язане  з  іншою  властивістю
               зображення — його фізичним розміром. Фізичний розмір зображення може вимірюватися як
               у пікселях, так і в одиницях довжини (міліметрах, сантиметрах, дюймах). Він задається при
               створенні зображення і зберігається разом з файлом.
                     Основні переваги:
                     -   сканування і обробка графічних зображень;
                     -   створення різних художніх ефектів;
                     Основні недолік:
                     -   великий об’єм пам’яті , що займає файл;
                     -   деформування зображення при трансформаціях;
                     -   втрата якості при збільшенні зображення.
                     Найпопулярнішими прикладними програмами є продукти фірм
                     -   Adobe - Photoshop,
                     -   Corel - PhotoPaint,
                     -   Macromedia - FireWorks,
                     -   Fractal Design - Painter,
                     -   стандартний додаток у Windows - Paint.

                                              1.2.2 Векторна комп’ютерна графіка

                     Векторне  зображення  створюється  на  основі  математичного  опису,  який  визначає
               зображення  не  як  сукупність  окремих  точок(пікселів),  як  у  растровому  зображенні,  а  у
               вигляді  сукупності  геометричних  об’єктів  (прямих,  кривих),  тобто  векторне  зображення
               базується  на  формулах,  які  описують  заданий  об’єкт.  В  векторному  описі  кожна  лінія
               зображення характеризується положенням, довжиною і напрямком. Крім того, в описі лінії
               міститься інформація про її товщину, колір та інші параметри. Тобто, векторний опис – це
               так  званий  параметричний  опис  об’єкта.  Наприклад,  щоб  нарисувати  відрізок  прямої
               достатньо вказати координати початку і кінця. Якщо лінія замкнена, то вона утворює новий
               векторний об’єкт – фігуру.
                     Основними поняттями  векторної графіки  є крива,  контур  і  заливка.  Крива  задається
               сплайном  (рис.1.6).  Векторний  графічний  об’єкт  має  два  елементи:  контур  і  його
               внутрішню  область, яка може бути пустою, або мати  заливку  у  вигляді  кольору,
               кольорового переходу (градієнту) або мозаїчного рисунка (рис. 1.7).
                     Кожен  елемент  векторної  графіки  містить  три  основні  елементи  і  дозволяє  їх
               редагування.
                     • Шлях представляє собою маршрут, що з'єднує початкову та кінцеву точку.
                     • Сегмент - окрема частина шляху, може бути як прямою, так і кривою лінією.
                     • Вузол - початкова або кінцева точка сегмента.

                                                              11
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17