Page 29 - 6421

Скіфська держава, яка досягла найвищого розквіту в IV ст. до
н. е. Це класична деспотична монархія з необмеженою владою
царя, що передавалася за спадковістю.
У VII ст. до н. е. на території Північного Причорномор’я

з’являються грецькі поселення. Найбільшого розвитку досягли
Ольвія, Панті-капей, Феодосія, Херсонес та інші. Кожне з цих
міст-держав було невеликою рабовласницькою державою у формі

демократичної чи аристократичної республіки. В більшості з них
вищим органом державної влади стали народні збори, які
обирали Раду міста. Право за своїм змістом наближалося до
права Античної Греції. У V ст. міста-держави Керченської затоки

об’єднуються у Босфорське царство.
У III ст. до н. е. у Північне Причорномор’я прийшли
войовничі германські племена готів. У 375 р. їх витіснили з

Північного Причорномор’я гуни. Вони утворили могутню
державу, яка розпалася в середині VІ ст.
До античних часів належать перші згадки про слов’янські

племена на території сучасної України. Найбільш відомими з них
були анти, венеди та склавіни. Найбільш відомим із слов’янських
переддержавних політичних утворень став союз антських племен,

що склався у другій половині IV ст. У VII ст. із загальної маси
слов’янських племен виділилися східні слов’яни, які утворили
стабільні політичні утворення у формі союзів племен – полян,
древлян, дулібів і т. д. У наступні століття консолідація

продовжувалася, що привело до створення єдиної
східнослов’янської держави – Київської Русі. Її виникнення
пов’язують із захопленням у 892 р. Києва новгородським князем

Олегом з династії Рюриковичів.
Київська Русь упродовж IX—XII ст. об’єднувала всіх
східних слов’ян. Вона характеризується як ранньофеодальна
держава, в соціальну структуру якої входили феодали та залежне

від них населення (смерди, рядовичі, закупи і т. д.).
За формою правління Київська Русь була монархією, на чолі
якої стояв Великий князь. Державну владу здійснювали також

удільні князі, тисяцькі, посадники та інші представники Великого
князя на місцях. На перших етапах існування Русі певна роль в
управлінні державою належала народним зборам, які називалися

віче, але згодом значення їх зменшилося, зате зросла роль

29