Page 34 - 6421
P. 34
3) «Руську Правду» широкої редакції (початок ХІІ ст.).
«Руська Правда» виникла під впливом візантійського і
скандинавського права. Але у ній збережено і багато норм
звичаєвого права. Заслуговує на увагу те, що серед покарань за
злочини не передбачалося смертної кари. Норми «Руської
Правди» були спрямовані на захист приватної власності.
Неоднакові права надавалися феодалам та іншим прошаркам
населення. Водночас широкими можливостями у майновій сфері
користувалися жінки.
Важливими правовими пам'ятками литовсько-польської
доби стали Судебник 1468 р. та Литовські статути1520,1566,1588
років. Перші два із названих статутів забезпечили феодалам
широкий спектр особистих і майнових прав. Третій Литовський
статут був класичним кодексом феодального права, що
регулював суспільні відносини того часу і містив норми
практично всіх галузей права. Норми Литовських статутів
увібрали в себе елементи як звичаєвого права Давньої Русі, так і
положення «Руської Правди».
Видатний український історик Михайло Грушевський
називав Литовські статути «шляхетськими кодексами», оскільки
вони упорядковували передусім правовий статус дворянства та
захищали права і численні привілеї цього стану.
У 1641 р. Литовський статут надрукували у м. Вільно
польською мовою. Тоді вперше створено кодекс «Посполите
право» – єдиний для Речі Посполитої, до складу якої входила
Україна. Цей документ діяв і в Українській козацькій державі.
Велике значення для українських міст мали збірки
магдебурзького права. Ці документи мали силу законодавчих
актів у містах, що звільнялися від управління і суду феодалів.
Такі міста отримували право місцевого самоврядування -
можливість на власний розсуд вирішувати питання місцевого
значення, незалежно від волі феодалів. Норми магдебурзького
права застосовувались у багатьох містах середньовічної Європи.
В Україні ж уперше магдебурзьке право отримало м. Сянки на
Львівщині у 1339 р.
Найбільш поширеними на Україні збірками магдебурзького
права були «Зерцало Саксоніє» М. Яскера (1536 р.), «Артикули
права магдебурзького» Я. Кірштейна (1557р.), «Порядок прав
34
