Page 25 - 6421

суспільства. Тому соціальне призначення права полягає у
врегулюванні, упорядкуванні суспільних відносин, наданні їм
належної стабільності, створенні необхідних умов для реалізації
прав громадян і нормального існування громадянського

суспільства в цілому.
Можна виділити дві групи критеріїв, що лежать в основі
диференціації загальноправових функцій: внутрішні (що

знаходяться в рамках самого права) і зовнішні ( що знаходяться
за його межами).
Внутрішні критерії (підстави) класифікацій функцій права
випливають із системи права, способів його впливу на поведінку

людей, особливостей форм реалізації.
Нерозривний зв'язок функцій права з власне-правовою
матерією обумовлює існування основних власне-юридичних

функцій: регулятивної й охоронної.
Регулятивна й охоронна функції – це ті функції, що
характеризують право як специфічне якісно самостійне

утворення. Необхідність існування права, як соціального явища,
полягає в необхідності здійснення ним цих функцій.
Зовнішнім об'єктивним критерієм класифікації функцій

права є різні соціальні фактори, що визначають призначення
права.
Суспільство як складне і навіть надскладне ціле поділяється
на певні сфери суспільних відносин. Абстрагуючись від більш

дрібної деталізації, можна виділити три основні сфери, чи
системи – економічну, політичну і виховну. Ці функції права
називають соціальними.

У загальному виді соціальні функції права можна
визначити, як напрямки зворотного правового впливу на
відповідні сфери громадського життя. Так, економічна функція
являє собою правовий вплив на економічну сферу; політична – на

політичну; виховна – на духовну.
Поняття «джерело права» використовується в юридичній
науці у трьох значеннях:

– матеріальне джерело – це система об’єктивних потреб
суспільного розвитку, зокрема, суспільні відносини та інтереси,
що потребують юридичного оформлення;

– ідеальне джерело, це віддзеркалення матеріального

25