Page 26 - 6421

джерела права в правосвідомості законодавця та інших суб’єктів
правотворчості, усвідомлення ними об’єктивних потреб
суспільного розвитку;
– формально-юридичне джерело права – це юридично

оформлений результат ідеологічного усвідомлення об’єктивних
потреб суспільного розвитку, інакше його називають формами
права.

Форма права – це засіб вираження і закріплення норм
права, що виходять від держави. Існують чотири форми права:
– правовий звичай – стихійно сформоване стійке правило
поведінки санкціоноване державою;

– юридичний прецедент – рішення у конкретній справі,
якому надана нормативна сила, й яке постає зразком для
вирішення аналогічних справ;

– нормативно-правовий акт – письмовий документ який
схвалено у встановленому порядку компетентним органом
держави і містить правові норми узагальненого характеру;

– нормативний договір – угода між двома і більше
суб’єктами права, яка містить обов’язкові для них
розпорядження.

1.3. Роль права в формуванні правової держави і
громадянського суспільства.

На думку античних філософів і юристів, правова держава –
це така держава, в якій правда, справедливість, право, закон

традиційно вважались божественними настановами,
необхідними атрибутами космічних і земних порядків,
антиподами насильства, свавілля і хаосу.
Філософські основи теорії правової держави були

сформульовані І. Кантом. Суть його теорії зводилася до декількох
основних положень: «Кожен громадянин повинен бути паном сам
собі», «Чого народ не може вирішити відносно самого себе, того і

законодавець не може вирішити відносно народу». В цих
положеннях мова йде, по суті, про юридичне закріплення
основних прав і свобод людини.

26