Page 158 - 6407
P. 158

г)  наділення  засновників  максимальною  відповідальністю  за
            діяльність організації.
            8. Організаційна структура управління –це:
                   а) формування робочих груп;
                   б) розподіл підрозділів організації по рівнях управління;
                   в) формування групи керівника;
                   г) формування комітетів.
            9.  Організації,  які  висувають  жорсткі  умови  як  до  працівників,  так  і  до
            структур, у межах яких вони працюють, називають:
                   а) бюрократичними;
                   б) адаптивними;
                   в) органічними;
                   г) функціональними.
            10. Організації, які швидко пристосовуються до змінних умов зовнішнього
            середовища і потреб самої організації, називають:
                   а) традиційними;
                   б) бюрократичними;
                   в) органічними;
                   г) функціональними.
            11. Лінійна структура управління передбачає:
                   а) наявність робочих груп, що виконують однакові функції;
                   б) наявність формальних та неформальних робочих груп;
                   в) наявність великої кількості різних підрозділів;
                   г) наявність дослідно-проектних груп.
            12. Кожен працівник має право давати вказівки лише щодо тих питань, які
            входять до його компетенції. Це особливість:
                   а) лінійної структури управління;
                   б) матричної структури управління;
                   в) функціональної структури управління;
                   г) програмно-цільової структури управління.
            13. Програмно - цільова структура управління застосовується:
                   а) у науково-дослідних організаціях, які створюються на тимчасовій
            основі для вирішення конкретного завдання;
                   б)  в  організаціях,  які  створюються  на  довготривалій  основі  для
            досягнення стратегічних цілей організації;
                   в) у бюрократичних організаціях;
                   г) у традиційних цільових організаціях.
            14. Для адаптованих структур не характерно:
                   а) прийняття рішень на підставі обговорення;
                   б) розподіл обов’язків, що обумовлюється не посадами, а характером
            проблем;
                   в)  постійна  готовність  до  проведення  в  організації  прогресивних
            змін;
                   г)  забезпечення  чіткої  злагодженої  роботи  великих  колективів  у
            масовому чи багатосерійному виробництві.

                                                        158
   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162   163