Page 75 - 6400
P. 75

Магнітні методи вимірювання товщини покриття осно-
                            вані на прямому або непрямому використанні сил взаємодії з
                            основою або вимірюванні інтенсивності магнітного поля.
                                  Під час наближення магніту до феромагнітної деталі ви-
                            никає сила притягання, яка залежить від відстані між магнітом
                            і виробом. Ця сила, яка необхідна для відриву магніту від ос-
                            новного  матеріалу,  покритого  шаром  неферомагнітного  ма-
                            теріалу, є непрямою мірою товщини покриття.
                                  Даний магнітний метод застосовується в приладах з еле-
                            ктромагнітом, де сила відриву осердя від контрольованого ви-
                            робу  визначається  величиною  струму  намагнічування,  що
                            протікає через котушку електромагніту у момент відриву осе-
                            рдя від виробу (рис.7.1, а).
                                  Метод  придатний  для  вимірювання  товщини  шарів  до
                            10 мм з точністю від 10 до15 % під час вимірювання в окре-
                            мих  точках.  Під  час  використання  в  якості  контрольованого
                            параметру  магнітного  потоку  детекторами  можуть  служити
                            давачі Холла (рис.7.1, б). Коли збільшується товщина покрит-
                            тя тоді зменшується магнітний потік, що проходить через да-
                            вач Холла, і знижується ЕРС, величина якої може характери-
                            зувати  товщину  покриття.  Цей  метод  дозволяє  вимірювати
                            товщину неферомагнітних або слабоферомагнітних покриттів,
                            нанесених на феромагнітну основу. Діапазон вимірюваної тов-
                            щини складає від 0 до10 мм із точністю біля  ± 10 %.
                                  Якщо  на  осерді  котушки,  яка  збуджує  магнітну  індук-
                            цію, встановити другу (вимірювальну) обмотку (рис.7.1, в), то
                            величина  наведеної    ЕРС  в  цій  обмотці  буде  пропорційна
                            швидкості зміни магнітної індукції. Під час цього із збільшен-
                            ням  товщини  покриття  зменшуватиметься  ЕРС,  що  наво-
                            диться у вимірювальній обмотці. За величиною виміряної ЕРС
                            визначають  товщину  покриття.  Індукційний  метод  дозволяє
                            контролювати  товщину  неферомагнітних  покриттів,  нанесе-
                            них на феромагнітну підкладку з діапазоном товщини від 0 до
                            10 мм і середній похибці від ± 3 до ± 5 %.
                                  На рис. 7.1 зображено: 1 – котушка електромагніту; 2 –
                            покриття; 3 – основа; 4 – сердечник з магніто-м'якої сталі; 5 –
                            пластмасова або скляна трубка; 6 –  міліамперметр зі шкалою,

                                                           74
   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80